20.03.2017
Справа № 522/936/17
Провадження № 2/522/3678/17
20 березня 2017 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши заяву представника позивача ТОВ «Кей-Колект» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про виселення, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про виселення.
Від представника позивача ТОВ «Кей-Колект» до суду надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають власнику реалізувати право користування квартирою №17 по вул. М.Говорова, 15 в м. Одесі, а саме щодо проживання в квартирі і вільного доступу до неї, входження, встановлення охоронної сигналізації, заміни замків. Заява обґрунтовується тим, що відповідачка перешкоджає в доступі до спірного майна та в його користуванні.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні заяви представника позивача ТОВ «Кей-Колект» про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до роз'яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою позовним вимогам.
Суд вважає, що представником позивача не доведено, що існує реальна загроза того, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити в подальшому виконання рішення суду по дійсній справі.
Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 листопада 2016 року, квартира АДРЕСА_1 знаходиться в іпотеці у ТОВ «Кей-Колект» за договором від 30 січня 2008 року.
Згідно ч. 8 ст. 152 ЦПК України не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до КПК України.
Тому, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ТОВ «Кей-Колект» про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 151, ч. 8 ст. 152, ст.ст. 208-210 ЦПК України, -
В задоволенні заяви представника позивача ТОВ «Кей-Колект» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про виселення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.Б.Свячена