Справа № 522/21678/16-ц
Провадження № 2/522/3581/17
15 березня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.
при секретарі - Журавецькому А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
15 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача, по якому просить визнати за нею право власності у порядку спадкування після померлої 02.02.2010 р. ОСОБА_4 на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка в цілому складається із двох житлових кімнат житловою площею 28,2 кв. м., загальною площею 46,4 кв. м. та право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка в цілому складалася із двох житлових кімнат житловою площею 28,2. Загальною площею 46,4 кв. м. у порядку спадкування після померлого 05.01.2016 р. ОСОБА_5 та стягнути на її користь судові витрати у сумі 4097 грн.
При цьому позивач посилається на те, що 02.02.2010 року померла її мати ОСОБА_4 та помер 05.01.2016 р. її син ОСОБА_5В за життя з законних підстав набули право власності в рівних частках (по ? частці кожний) на квартиру АДРЕСА_1, тому позивач як спадкоємець першої черги за законом звернулася до Шостої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6О від 26.09.2016 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки квартири під 107 по вул. Маршала Говорова у будинку під №18-б, які належали ОСОБА_4, померлій 02.02.2010 року та ОСОБА_5, померлому 05.01.2016 року з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавців на вищезазначену квартиру, у зв'язку із чим за захистом своїх прав позивач звернулася до суду.
Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримувала, просила задовольнити з підстав, наведених у позові.
Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти стягнення з неї судового збору.
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача не з'явилась, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає, просить задовольнити у повному обсязі.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.07.1993 р. виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів ОСОБА_7 та моєму сину ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2.
Квартира АДРЕСА_2. Відповідно до технічного паспорту складається із двох житлових кімнат площею 28,2 кв. м загальною площею 46,4 кв.м.
02.02.2010 року померла мати позивача ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ЖД№231598.
Позивач та її рідна сестра ОСОБА_3 - третя особа, звернулися до Шостої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини але свідоцтво про право на спадок після смерті матері ОСОБА_7 на видано не було у звязку із відсутністю оригіналу правонаступлюючого документу на квартиру.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2011 р. по справі №2-3340/11 було визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_2. В порядку спадкування за закономпісля померлої 02.02.2010 р. матері ОСОБА_7.
На підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2011 р. по справі № 2-3340/11 ? частки вищезазначеної квартири зареєстрована на ім'я ОСОБА_3В на праві приватної спільної часткової власності у КП «ОМБТІ та РОН» за №382 в книзі 778 пр.-24, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав №34053713.
05.01.2016 року помер син позивачки ОСОБА_5.
Позивач та відповідач звернулися до Шостої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого 05.01.2016 року ОСОБА_5 як спадкоємці першої черги за законом.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній господарській або адміністративній справ, що набрало законної сили, не доказують при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Отже Приморським судом у рішенні від 21.03.2011 р. встановивши рівність часток співвласників квартири АДРЕСА_3, тим самим визнав за ОСОБА_5 право власності на ? частку зазначеної квартири.
Постановою державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6О від 26.09.2016 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частки квартири під 107 по вул. Маршала Говорова у будинку під №18-б, які належали ОСОБА_4, померлій 02.02.2010 року та ОСОБА_5, померлому 05.01.2016 року з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавців на вищезазначену квартиру.
Ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.
Згідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1258 ЦК України, передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Ст. 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
У відповідності до положень частин першої та другої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом чи за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. He допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України позивач є таким, що прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», згідно положень пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документу, що посвідчує його право власності.
Враховуючи вище наведене, суд вважає докази, надані позивачкою достатніми та такими, що в повній мірі підтверджується обґрунтованість і правомірність позовних вимог. А тому суд приходить до висновку, що позов базується на законних підставах, в зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10. 60, 79. 80, 174, 130, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності у порядку спадкування після померлої 02.02.2010р. ОСОБА_7 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_4, яка в цілому складається із двох житлових кімнат житловою площею 28,2 кв. м., загальною площею 46,4 кв. м.
Визнати за ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності у порядку спадкування після померлого 05.01.2016р. ОСОБА_5 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_4, яка в цілому складається із двох житлових кімнат житловою площею 28,2 кв. м., загальною площею 46,4 кв. м.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4097 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: А. Ю. Бойчук