Справа № 521/3435/17
Номер провадження:1-м/521/33/17
13 березня 2017 року м. Одеса Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси скаргу особи, у відношенні якої проводиться екстрадиція - ОСОБА_5 на постанову про видачу особи (екстрадиція),
25 січня 2017 року заступником Генерального прокурора України ОСОБА_6 було ухвалено постанову про видачу (екстрадицію) до Російської Федерації громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник ОСОБА_5 вважає вказану постанову незаконною, оскільки посадова особа, рішення якої оскаржується, допустила ряд суттєвих помилок щодо застосування законодавства України, а саме:
- безпосередньо у своїй постанові від 25 січня 2017 року заступником Генерального прокурора України ОСОБА_6 зазначено про те, що ОСОБА_5 звертався до органів міграційної служби України з питань набуття статусу біженця або особи, шо потребує додаткового захисту. Рішенням ГУДМС України в Одеській області від 03.11.2014 року у наданні такого статусу йому відмовлено. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року у задоволенні скарги на зазначене рішення відмовлено. Одеським апеляційним адміністративним судом 19.08.2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та зобов'язано ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про визнання його біженцем або особою, що потребує додаткового захисту. Вказане рішення суду апеляційної інстанції у вигляді постанови по справі № 815/6894/15 набрало законної сили, переглянуте ВАСУ і всі обставини, встановлені даним рішенням не можуть переглядатись судом або оспорюватись в іншій судовій справі.
На виконання постановленого судового рішення ДМС України повторно розглянуто заяву ОСОБА_5 і 09.03.2016 року та у наданні такого статусу йому відмовлено.
Рішення ДМС України від 09 березня 2016 р. №137-16 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребую додаткового захисту було оскаржено ОСОБА_5 у судовому порядку і 26 вересня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом винесено постанову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення №137-16 від 09 березня 2016 р., якою позовні вимоги ОСОБА_5 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання Державної міграційної служби України визнати статус біженця громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 та видати йому посвідчення біженця задоволені частково, а саме: скасовано рішення Державної міграційної служби України №137-16 від 09 березня 2016 року про відмову у визнанні ОСОБА_5 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язано ДМС України повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про визнання його біженцям або особою, яка потребує додаткового захисту; в задовленні решти позивних вимог відмовлено.
6 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою на вищевказане рішення, в якій просив вказане вище рішення суду змінити та визнати його - біженцем, зобов'язати Державну міграційну службу України визнати статус біженця громадянина Російської Федерації, та видати йому посвідчення біженця.
На вказану постанову суду першої інстанції було також подано апеляційну скаргу відповідачем - Державною міграційною службою України.
14 грудня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом по даній справі було винесено постанову, якою апеляційну скаргу Державної міграційної служби України задоволено, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 р. - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_5 до Державної міграційної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишено без задоволення.
Зі вказаним судовим рішенням ОСОБА_5 не погодився, тому скористався правом на касаційне оскарження. Так, до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року по адміністративній справі №815/1569/16 за позовом ОСОБА_5 до Державної міграційної служби України про визнання неправошсниз* та скасування рішення, на підстав якої ухвалою Вищого адміністративного суду Україн від 27 грудня 2016 року бую відкрито провадження по справі.
Отже, станом на 25 січня 2017 року існували обставини, які перешкоджали винесенню заступником Генерального прокурора України ОСОБА_6 постанови про видачу (екстрадицію) до Російської Федерації громадянина зазначеної держави ОСОБА_5 , які існують і по теперішній час.
Адвокат підтримав скаргу у повному обсязі просив слідчого судду вказану скаргу заводльнити у повному обсязі.
Прокурор категорично заперечив проти вказаного клопотання.
Вислухавши думку сторін, вивчи матеріали провадження, слідчий суддя вваж ач, що скраг підлягає частковом ку задолвенню, оскільки справа ОСОБА_5 находиться на розгляду у Вищому адміністративному суду України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 589, 590, 591 КПК України, Слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Скасувати постанову заступника Генерального прокурора України ОСОБА_6 від 25.01.2017 року про видачу громадянина РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи законним представником, прокурором.
Слідчий суддя: ОСОБА_1