Справа № 127/3059/17
Провадження № 2-а/127/286/17
14 березня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Адміністративний позов мотивований тим, що позивач з 2015 року одержує державну пенсію за віком, призначену УПФ України в м. Вінниці, розмір нарахованої пенсії становить 949,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
25.09.2015 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» було збільшено прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 949,00 грн. до 1 074 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для зазначеної категорії осіб з 01.05.2016 року становить 1 130,00 грн., а з 01.12.2016 року - 1 247,00 грн.
Отже, розмір мінімальної пенсії повинен збільшитися з 01.09.2015 року до 1 074,00 грн., з 01.05.2016 року до 1 130,00 грн., з 01.12.2016 року до 1 247,00 грн.
Однак, УПФ України у м. Вінниця виплачує пенсію позивачу в розмірі 949,00 грн.
Позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що не відповідають закону, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача, що розмір пенсії, який виплачується позивачу, не може бути нижчим від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України про державний бюджет; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, врахувавши, що розмір виплаченої пенсії не може бути нижчим від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про державний бюджет, починаючи з 28.05.2015 року.
Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в межах строку позовної давності.
Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду у встановлений законом строк, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилається на ст. 99, 100 КАСУ (строки позовної давності та наслідки їх пропуску) щодо проведення перерахунку. Крім того, додатково зазначив, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2015 року. Розрахунок пенсії проводився відповідно до чинного законодавства України.
Оцінивши повідомлені позивачем і відповідачем обставини, суд зазначає можливість прийняття рішення у скороченому проваджені та відхиляє клопотання відповідача про призначення судового засідання через необґрунтованість.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАСУ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна буда дізнатися про порушення своїх прав, свобод и інтересів.
Позов ОСОБА_1 подала 13.02.2017 року, тому висунуті вимоги підлягають розгляду починаючи з 13.08.2016 року. Позовні вимоги, що перевищують вказаний термін повинні бути відповідно до ст. 100 КАСУ, залишені без розгляду.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач одержує державну пенсію за віком, призначену УПФ України в м. Вінниці, розмір нарахованої пенсії становить 949,00 грн.
25.09.2015 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» було збільшено прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 949,00 грн. до 1 074 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для зазначеної категорії осіб з 01.05.2016 року становить 1 130,00 грн., а з 01.12.2016 року - 1 247,00 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаних підвищень, однак, УПФ України у м. Вінниця продовжує виплачувати пенсію позивачу в розмірі 949,00 грн. (а.с. 5-6).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання відповідача на ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка гласить, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, в той час як у позивача наявний страховий стаж 27 років 2 місяці 1 день є помилковим, оскільки згідно з ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Отже, враховуючи наведене, а також практику Європейського суду з прав людини, закріплену, зокрема, в рішенні «Проніна проти України» (Заява №63566/00) від 18.07.2006 року, де суд за аналогічних обставин визнав порушення п.1 ст.6 Конвенції, та той факт, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не є стабільним та встановлюється щорічно бюджетним законодавством, а виплата пенсії підлягає обмеженню строком, суд приходить до висновку, що дії відповідача по виплаті пенсії позивачу в розмірі, який є значно нижчим, ніж встановлено законом, є неправомірним.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, враховуючи положення ч.1, 3 ст.94 КАС України суд вважає за можливе стягнути з УПФ України у м. Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань 551,00 грн. судового збору в дохід держави та 89,00 грн., на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст.2, 6, 18, 41, 99, 100, 122, 159-163, 167, 183-2, 254 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці, що розмір пенсії, який виплачується ОСОБА_1, може бути нижчим від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України про державний бюджет.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, врахувавши, що розмір виплаченої пенсії не може бути нижчим від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про державний бюджет, починаючи з 13.08.2016 року.
Позовні вимог що до зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28.05.2015 року по 12.08.2016 року включно - залишити без розгляду.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань 89,00 грн. (вісімдесят дев'ять гривень 00 коп. ) судового збору на користь ОСОБА_1.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань 551,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 00 коп.) судового збору в дохід держави.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: