Справа № 133/1589/16-ц Провадження № 22-ц/772/692/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 47 Доповідач Оніщук В. В.
17 березня 2017 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Медвецького С.К., Марчук В.С.,
при за участю секретаря Ліннік Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, -
В липні 2016 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору дарування частки земельної ділянки, посвідченого 24.04.2012 року приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №696 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2013 року за реєстраційним №35552205105, він є власником 57/100 частки земельної ділянки загальною площею 0,0524 га., кадастровий номер земельної ділянки 0510500000:00:008:0152, в межах згідно з планом, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Котовського, 5 в м. Козятин Вінницької області. Згідно списку співвласників земельної ділянки, що є додатком до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №021176, співвласниками вказаної земельної ділянки є також ОСОБА_2 - 43/200 частки та ОСОБА_3 - 43/200 частки. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.08.2015 року виділено в натурі належних йому 57/100 частки земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка розташована за адресою: вул. Котовського, 5 в м. Козятин Вінницької області по варіанту поділу, вказаному у висновку судової земельно-технічної експертизи №22 від 23.03.2015 року. З метою належного оформлення виділеної йому в натурі земельної ділянки він звернувся до ФОП ОСОБА_6, як інженера-землевпорядника, із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. При оформленні вказаної технічної документації виникла необхідність в підписанні акта приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу суміжними співвласниками земельної ділянки, а тому він звернувся до відповідачів, як співвласників земельної ділянки, з проханням погодити акт приймання-передачі межових знаків, однак останні відмовилися погоджувати акт і причини відмови йому не пояснили, а сам акт не повернули. Без погодження вказаного акта завершення робіт по виготовленню технічної документації неможливе, про що йому повідомив ФОП ОСОБА_6. Позивач вважає, що відповідачі, як суміжні співвласники, безпідставно відмовляючись погоджувати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, своїми діями порушують його право як власника земельної ділянки, виключно через неприязні стосунки, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в погодженні акта приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі в натурі по межі поділу між суміжними співвласниками земельної ділянки, розташованої по вул. Володимира Великого (колишня вул. Котовського), 5 в м. Козятин Вінницької області; надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0524 га, розташованих за адресою: вул. ОСОБА_7 (колишня вул. Котовського), 5 в м. Козятин Вінницької області, без погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2016 року позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від погодження акта приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі в натурі по межі поділу між суміжними співвласниками земельної ділянки, розташованої по вул. Володимира Великого (колишня вул. Котовського), 5 в м. Козятин Вінницької області.
ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0524 га, розташованих за адресою: вул. ОСОБА_7 (колишня вул. Котовського), 5 в м. Козятин Вінницької області, без погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому зроблено посилання на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відмова відповідачів від підписання акта приймання-передачі межових знаків перешкоджає позивачу в подальшій підготовці та виготовленні технічної документації із землеустрою та приватизації належної йому земельної ділянки, чим порушує його право.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування частки земельної ділянки, посвідченого 24.04.2012 року приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 696 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.03.2013 року за реєстраційним № 35552205105, ОСОБА_4 є власником 57/100 частки земельної ділянки загальною площею 0,0524 га., кадастровий номер земельної ділянки 0510500000:00:008:0152, в межах згідно з планом, яка розташована по вул. Котовського, 5 в м. Козятин Вінницької області з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно списку співвласників земельної ділянки, що є додатком до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №021176, співвласниками вказаної земельної ділянки є також ОСОБА_2 - 43/200 частки та ОСОБА_3 - 43/200 частки.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.08.2015 року в цивільній справі №133/3785/14 ОСОБА_4 виділено в натурі належних йому 57/100 частки земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка розташована за адресою: вул. Котовського, 5 в м. Козятин Вінницької області по варіанту поділу, вказаному у висновку судової земельно-технічної експертизи №22 від 23.03.2015 року.
Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_4 заявлено вимогу про визнання неправомірною відмови відповідачів в погодженні акта приймання-передачі межових знаків на зберігання та надання дозволу на виготовлення технічної документації, обґрунтовуючи вимогу тим, що своїми діями відповідачі чинять йому, як співвласнику земельної ділянки, перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою, при цьому погодження акта приймання-передачі є необхідною умовою виготовлення технічної документації із землеустрою.
Вимогами ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Пунктом 2.8 Інструкції встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376, передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає і акт узгодження меж земельних ділянок, підписаний землекористувачами суміжних земельних ділянок.
Крім того, п. 2.8 Інструкції визначено, що технічна документація із землеустрою включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку;матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах ;земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що ні нормами Земельного кодексу України, ні Інструкцією не передбачено жодної можливості зобов'язати землекористувачів суміжних земельних ділянок погоджувати межі земельних ділянок та не передбачені правові наслідки їхньої відмови від підписання акта, оскільки така відмова не тягне за собою відмову у встановленні меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками з урахування вимог п. 3.12 Інструкції, у якій зазначено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
Відповідно до ст. 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Стаття 16 ЦК України визначає перелік способів захисту порушених прав та інтересів у суді.
Особа, права якої порушено, у відповідності до ст. 3 ЦПК України, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Так, усунення перешкод у реалізації права на виготовлення технічної документації із землеустрою шляхом визнання безпідставною відмови від підпису під актом як спосіб захисту права чинним законодавством не передбачено.
Колегія суддів вважає, що вимога позивача не узгоджується із способами захисту прав на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визначеними ст. 152 ЗК України, при цьому саме по собі визнання судом неправомірною відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від погодження акта приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі в натурі по межі поділу між суміжними співвласниками земельної ділянки не поновить порушене право ОСОБА_4.
Крім того, суд першої інстанції, надаючи позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки таке право належить виключно до повноважень органу місцевого самоврядування, що передбачено положеннями ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України, якою визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що рішеннясуду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, а також відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають бути стягнуті понесені ними і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 212,64 грн..
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.12.2016 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1 212,64 грн..
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ ОСОБА_8
Судді: /підпис/ ОСОБА_9
/підпис/ ОСОБА_10
Згідно з оригіналом: