Справа № 127/25551/16-а
Провадження № 2-а/127/37/17
14 березня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Ан О.В.,
при секретарі Бородіч О.О.,
за участю: представника позивача Павич Ольги Сергіївни,
представника відповідача Сінгаєвської Ольги Миколаївни,
спеціаліста Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Кравчук Лариси Дмитрівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу від 17 листопада 2016 року. Викладені в позовній заяві вимоги мотивовано тим, що 18 листопада 2016 року до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. про накладення штрафу від 17.11.2016 р. для виконання в розмірі 5100 грн. Постанова винесена в зв'язку з невиконанням постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2016 року у справі № 127/27410/15-а за позовом ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії. Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з вищевказаною постановою не погоджується та вважає її безпідставною, необґрунтованою через відсутність підстав для накладення штрафу. Також позивач зазначає, що управлінням надавались листи про виконання даного рішення, а також у листах зазначалися відповідні пояснення та обґрунтування щодо виконання наведеного вище рішення суду, що підтверджується наступними обставинами.. Враховуючи вищевикладене, Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці для захисту своїх прав та законних інтересів звернулося до суду з даним позовом та просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.Л. про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за №51036336 від 17.11.2016 року в сумі -5100 грн.
Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в межах строку позовної давності.
Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду у встановлений законом строк, в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, так як в свідоцтві позивача про хворобу не міститься інформація про непридатність до служби в поліції.
За результатами розгляду заперечень, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, тому справу було призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці - Павич О.С., позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сігнаєвська О.М., позов не визнала та пояснила, що державним виконавцем неодноразово направлялись вимоги про виконання рішення суду в повному обсязі, однак позивач відмовляється його виконувати, оскільки вважає, що ним рішення суду виконано в повному обсязі. Проте згідно висновку спеціаліста департаменту сроціальної політики постанова суду виконан не була. Представник важає, що постанова про накладення штрафу винесена відповідно до вимог чинного законодавства. Тому підстав для її скасування немає. Просила відмовити в задоволенні даного адміністративного позову в повному обсязі.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8, суду пояснила, що постанова суду до цього часу не виконана, просила відмовити в задоволенні позову, вказала, що постановою суд зобов"язано пенсійний фонд перерахувати пенсію ОСОБА_5 в ззв"язку з тим, що при розрахунку до складової заробітної плти не були враховані всі виплати, з яких стягувались внески у пенсійний фонд.
Спеціаліст Кравчук Л.Д., суду пояснила, що при виконанні останови суду дійсно нею н е приймалась до уваги довідка про складові заробітної плати та визначена сума розрахунку 3642 гр-ні 80 коп та не дораховалась премія за 2008 рік у сумі 3665 гр-н та інші виплати за 2008 - 2009 роки, а перерахована сума за іншою формулою, при цьому результаті сума розрахунку та розмір пенсії стали меншими, ніж визначена раніше ( та, що позивач оспорював). Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавчий лист по справі № 127/27410/15-ц, виданий 05.05.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області, про: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 з дня звернення щодо перерахунку пенсії з 09.11.2015 року, виходячи з 90% заробітної плати відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії), включивши до заробітку для обчислення пенсії інші виплати (суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат) з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі довідки Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) № 201/13 від 26.10.2015 року» (а.с. 14-16).
Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 12.05.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №51036336 з виконання виконавчого листа №127/27410/15-а, виданого 05.05.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області.
В ході проведення виконавчих дій, управлінням Пенсійного фонду в м. Вінниці надано лист про недоцільність виконання рішення суду, оскільки при застосуванні даних норм розмір пенсії ОСОБА_5 значно зменшиться. 03.08.2016 року до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради направлено лист щодо призначення спеціаліста в галузі перерахунку пенсії.
Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради надано звіт № 08-00-019-28742 від 12.09.2016 про те, що під час перерахунку доплата за науковий ступінь та премія не враховано (а.с. 38).
За заявою державного виконавця відповідно до ухвали від 01.11.2016 року у справі № 127/27410/15-ц Вінницьким міським судом Вінницької області роз'яснено постанову, а саме зазначено: «роз'яснити постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2016 року у справі № 127/27410/15-а щодо врахування при перерахунку пенсії всіх складових заробітної плати ОСОБА_5, а також інших виплат, зазначених у довідці №203/13 від 26.10.2015 року, виданій Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності)» (а.с. 11-13).
Управлінням надавалися листи щодо виконання рішення суду. 08.11.2016 року до управління надійшла вимога державного виконавця від 07.11.2016 року №8551/02.2-27/3, відповідно до якої державний виконавець зобов'язав управління до 16.11.2016 року надати документальне підтвердження виконання рішення суду з урахуванням ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.11.2016 року у справі №127/27410/15-а про роз'яснення судового рішення (а.с. 7-8).
На зазначену вимогу згідно листа від 16.11.2016 року за вих.№6225/06-33-1/09 управління повідомило відділ примусового виконання про те, що виконало наведене вище рішення суду з урахуванням ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.11.2016 року, та на підтвердження зазначеного надало копії матеріалів пенсійної справи, а саме розпорядження 148313 від 16.11.2016 року, довідки про заробітну плату та розрахунку заробітку для обчислення.
Проте із зазначених листів, та матеріалів пенсійної справи (а.с. 47-52) та в судовому засіданні встановлено, що рішення суду по справі №127/27410/15-а позивачем не виконано в повному обсязі. (а.с. 39-41).
17.11.2016 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. та надано новий строк виконання. Копія постанови та лист з вимогою виконати рішення суду направлено боржнику. Крім цього, даним листом боржника попереджено, що в разі повторного невиконання рішення боржником державний виконавець накладає штраф у подвійному розмірі та надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення (а.с. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 даного Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно ч. 2 ст. вищевказаного 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Жодних письмових документів, які б свідчили про те, що позивачем виконаний виконавчий лист №127/27410/15-а - суду не надано.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу наведеної норми встановлено, що підставою для накладення штрафу є умисне невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконанні лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, тобто державний виконавець має перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, ст. 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було не в повному обсязі виконано рішення суду.
Беручи до уваги те, що Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці рішення суду не виконує без поважних причин, що є підставою для накладання штрафних санкцій.
За змістом ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приймаючи до уваги вищевикладене, державним виконавцем було здійснено належну оцінку обставинам, що мають важливе значення при вирішенні питання про застосування штрафних санкцій. Тобто, державному виконавцю, перш ніж застосувати штрафні санкції було з'ясовано, які дії вчинив позивач, щоб рішення було виконано.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач довів правомірність свого рішення, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 11, 25, 75 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 6, 9, 14, 18, 69, 71, 159-163, 254, 255 КАС України, суд, -
В задоволенні позову управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з моменту проголошення постанови.
Суддя: