Справа № 148/25/17
Провадження №1-кп/148/66/17
21 березня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин кримінальне провадження № 12016020310000730, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нестерварка Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
25 листопада 2016 року близько 19:00 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, проник до підсобного приміщення домогосподарства АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_5 , звідки протиправно, з корисливих мотивів, таємно викрав бензопилу марки «Урал БП-45-3.0.2 ринкова вартість, якої згідно висновку експерта № 1542 від 12.12.2016 року становить 556,80 грн.та бензокосу марки «Байкал БК3500», ринкова вартість якої згідно висновку експерта № 1541 від 12.12.2016 року становить 1186,65 грн. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 1743,50 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті. Суду пояснив, що раніше він працював у ОСОБА_5 та в підсобному приміщенні її домогосподарства бачив бензопилу та бензокосу. 25.11.2016 року він зайшов на територію належного ОСОБА_5 домогосподарства по АДРЕСА_2 . Переконавшись у тому, що власниця будинку відсутня, він проник до підсобного приміщення, та викрав звідти бензопилу та бензокосу, які переніс за місцем свого проживання. Вартість викраденого обвинуваченим не оспорювалась. Щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши, що розуміє неправомірність своєї поведінки по відношенню до потерпілої. Також зазначив, що повернув потерпілій викрадені в неї речі. Просив суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась. Від неї до суду надійшла письмова заява, в якій вона просить проводити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у її відсутність, матеріальних претензій до обвинуваченого не має та просить його суворо не карати.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно ч.3 ст.349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При встановлених обставинах та досліджених доказах у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 суд розцінює як належний, допустимий та достатній доказ його вини, оскільки вони є добровільними, такими, що повністю підтверджують всі обставини злочину, а саме: умисні дії ОСОБА_4 , проникнення до підсобного приміщення, таємний спосіб викрадення, корисливий мотив та мету.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що їх слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, з 2009 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога.
. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , думки потерпілої щодо призначення йому не суворого покарання, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання в межах ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням до нього ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з одночасним покладенням на нього обов'язків, які сприятимуть його виправленню. Саме таке рішення, на думку суду, в даному випадку є гуманним та справедливим.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнитиОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судові витрати у зв'язку з залученням експерта в сумі 703 грн. 68 коп. (сімсот три гривні шістдесят вісім копійок) стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя ОСОБА_1