Справа № 148/27/17
Провадження №1-кп/148/68/17
Іменем України
21 березня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області
В складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
представника служби у справах дітей Тульчинської РДА
ОСОБА_7
представника ювенальної поліції Тульчинського ВП
Немирівського ВП ОСОБА_8
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тульчині кримінальне провадження №12016020310000740 від 07.12.2016 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тульчин Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, учня ВПУ-41 м.Тульчина, несудимого, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 11.07.2016 вранці, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 в приміщенні кухні побачив мобільний телефон марки «Nokia Asha 311» чорного кольору, що належить власниці будинку ОСОБА_9 та у нього виник умисел на його крадіжку. Після чого, скориставшись тим, що в приміщенні кухні нікого не було, ОСОБА_4 таємно, умисно, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Nokia Asha 311», вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 1545 від 13.12.2016 становить 631,80 гривень та покинув приміщення будинку і в подальшому використовував викрадений ним мобільний телефон для власних потреб, таким чином розпорядився викраденим на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і суду показав, що вранці 11.07.2016 він прийшов до ОСОБА_9 полагодити електрочайник. Знаходячись на кухні в будинку ОСОБА_9 , він побачив мобільний телефон моделі «Нокіа» чорного кольору і в нього виник умисел на його крадіжку. Він взяв даний мобільний телефон, заховав його в рюкзак і вийшов з приміщення та пішов на ставок, де загубив даний телефон.
В скоєному щиро кається.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина підтверджується показами законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка показала суду, що коли вона прийшла з лікарні, то до неї приїхали працівники поліції і повідомили їй, що її син скоїв крадіжку мобільного телефону в Келпш Т. Її син підтвердив, що він дійсно взяв в ОСОБА_10 мобільний телефон подивитись, так як діти ОСОБА_10 хотіли його йому продати за 600 гривень, але в нього не було грошей. А потім він даний телефон загубив на ставку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується також наступними письмовими доказами: протоколом огляду місця події, яким являється будинок АДРЕСА_2 , з якого було вчинено крадіжку мобільного телефону; заявою потерпілої ОСОБА_9 про викрадення в неї мобільного телефону марки «Nokia Asha 311»; висновком експерта №1545 від 13.12.2016 про вартість мобільного телефону «Nokia Asha 311», яка на момент проведення експертизи може становити 631,80 грн.
Дослідивши зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна доведена в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України.
До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання суд відносить: щире каяття в скоєному злочині та сприяння в його розкритті, відшкодування завданих збитків, вчинення кримінального правопорушення в неповнолітньому віці.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який являється неповнолітнім, виховується в неповній сім'ї, навчається, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю навчання та проживання, а також пом'якшуючі його вину обставини, суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.185 КК України.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 являється неповнолітнім, навчається, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, відшкодував завдані збитки, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, та відповідно до ст.105 КК України, за яке неповнолітній може бути звільнений від покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру, а тому суд вважає можливим звільнити неповнолітнього ОСОБА_4 від призначеного покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру.
Так як обвинувачений являється неповнолітнім і не має самостійного заробітку, а на утриманні в законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 знаходиться троє неповнолітніх дітей і остання також не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, тому суд вважає можливим звільнити її від оплати понесених процесуальних витрат відповідно до ст.119 КПК України.
Керуючись ст. 369-371, 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 105 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру, передбачені п.1 та п.3 ст.105 КК України, а саме: застереження та передачу неповнолітньої під нагляд матері ОСОБА_5 строком на один рік.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Процесуальні витрати понесені на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 351 грн. 84 коп. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.
Суддя: