Справа № 752/21122/16-ц
Провадження № 2-о/752/76/17
21 лютого 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Мархотко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із ОСОБА_2 однією сім'єю у період з лютого 1971 року і до моменту її смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мотивуючи свої вимоги тим, що встановлення факту необхідне для отримання свідоцтва на право спадкування у видачі якого йому було відмовлено.
В обґрунтування вимог, зазначає про те, що з моменту реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 (мачуха) та ОСОБА_3 (батько) ОСОБА_1 постійно поживав з ним однією сім'єю з лютого 1971 року і до моменту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, наступними доказами, а саме довідкою виконавого комітету Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 07.04.2015 р. № 751 про те, що ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 по день її смерті; письмовими показами ОСОБА_4, ОСОБА_5, затверджені секретарем виконавчого комітету Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про те, що ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 по день її смерті.
В судовому засіданні заявник не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій вказав, що підтримує заявлені вимоги за вищевикладеними обставинами в повному обсязі та просив суд встановити.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2 у віці 84 року, про що складено відповідний запис №54, місце смерті - Україна, Вінницька область Шаргородський район, село Деребчин, місце державної реєстрації - Виконком Деребчинської сільської ради Шаргородськоо району Вінницької області.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу УРСР (що діяв на момент смерті спадкодавця) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. 3гідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно п.п. 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Таким чином, у судовому засіданні письмовими доказами, доведено, що на час смерті спадкодавиці ОСОБА_2 -ОСОБА_1 мешкав разом із нею.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 256, 259 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року з лютого 1971 року по день смерті.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя