79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.10.09 Справа № 25/01
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Мурської Х.В.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від ТзОВ «БК Львіввікнопласт»-не з'явився
від ДП «Інтергал-Буд» ТзОВ «Фірма «Інтергал» -Хрипта І.М.
від ВДВС -Гнатишин І.С.
розглянувши апеляційну скаргу Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, вих.№3785 від 27.08.2009 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.08.2009 року (суддя Пазичев В.М.), якою задоволено скаргу Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»на дії Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів
по справі № 25/01,
за позовом (стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», м.Львів
до відповідача (боржник) Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 1755709,12 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.08.2009 р. по справі № 25/01 задоволено скаргу ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал», визнано неправомірними дії Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 13461375 та скасовано постанови Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 р., про арешт коштів боржника від 01.07.2009 р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.07.2009 р., про арешт коштів боржника від 09.07.2009 р., про арешт коштів боржника від 30.07.2009 р., про арешт коштів боржника від 11.08.2009 р., про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 177 338,42 грн. від 11.08.2009 р.
Ухвала мотивована порушенням Личаківським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ст.ст.7, 19, 24, 26, 30, 32, 50, 63 Закону України «Про виконавче провадження», вимог Інструкції про проведення виконавчих дій (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5) при вчиненні дій з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р. по справі № 25/1.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 19.08.2009 р., Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. У апеляційній скарзі (з уточненнями та доповненнями від 08.09.2009 року, вих.№3935) апелянт посилається на те, що дії з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р. по справі № 25/01 проводились у повній відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, скаржник посилається на те, що наказ господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р. відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», містить усю необхідну інформацію, що дозволяє встановити особу боржника. Окрім того, ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»надає органу державної виконавчої служби право самостійно встановлювати відомості про особу боржника, у зв'язку із чим наявність помилок (описок) у виконавчому документі не є перешкодою для вчинення виконавчих дій. На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував тої обставини, що Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчасно повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження та надав йому термін на добровільне виконання рішення суду. Окрім того, апелянт послався на упереджене ставлення до нього зі сторони господарського суду Львівської області, що виразилось у відхиленні клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника органу державної виконавчої служби, та надходженні ухвали про час та місце розгляду справи із запізненням.
Представник Личаківського ВДВС в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги з урахуванням уточнення та доповнення до апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Представник ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал»в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив ухвалу господарського суду Львівської області від 19.08.2009 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому посилався на те, що дії Личаківського ВДВС по відкриттю виконавчого провадження та винесенню постанови від 24.06.2009 р. порушують вимоги ст. ст. 3, 18, 19, 24 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, виконавче провадження № 13461375 відкрите на підставі наказу господарського суду Львівської області, який не відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Зважаючи на помилки (описки) у наказі суду від 21.05.2009 р., орган державної виконавчої служби повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження та роз'яснити стягувачу процедуру виправлення помилки (описки), передбачену ст. 117 ГПК України. При цьому відповідач вважає, що ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає лише право державного виконавця на отримання інформації (в тому числі відносно коду ЄДРПОУ боржника), проте, не надає йому права використовувати отриману інформацію в порядку, що порушує процедуру, чітко визначену чинним законодавством. Окрім того, відповідач послався на докази отримання постанови про відкриття виконавчого провадження лише 30.06.2009 р. та порушення права на строк для добровільного виконання рішення суду. Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права, відповідач вважає безпідставними, оскільки орган державної виконавчої служби був належним чином повідомлений про дату та місце проведення усіх судових засідань у даній справі, а також одержав копії усіх уточнень та доповнень до скарги ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал». Зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції, на думку відповідача, прийняв законне та обґрунтоване рішення, визнавши неправомірними дії органу державної виконавчої служби та скасувавши відповідні постанови.
ТзОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»уповноваженого представника в судове засідання не направило, проте до суду надійшло клопотання, в якому ТзОВ «БК «Львіввікнопласт»просить про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, прийшла до висновку, що таке задоволенню не підлягає.
Розглянувши доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, заперечення відповідача (боржника), викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників апелянта та відповідача (боржника), оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
24.06.2009 року заступником начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Гнатишиним І.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 25/01 від 21.05.2009 року Господарського суду Львівської області про стягнення з ДП «Інтергал-Буд» на користь ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт»заборгованості в розмірі 1 773 384,21 грн. Відповідно до цієї постанови боржнику запропоновано добровільно виконати виконавчий документ в термін до 30.06.2009 року, про що обов'язково повідомити Личаківський ВДВС ЛМУЮ (надати підтвердження про його виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження № 13461375 від 24.06.2009 р. винесена Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції на підставі наказу № 25/01 від 21.05.2009 р., поданого у орган ДВС стягувачем -ТзОВ „БК „Львіввікнопласт”. Вказаний наказ відтворює резолютивну частину рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2009 р. по справі № 25/01. При цьому, наказ суду містить помилки (описки) в частині найменування боржника, ідентифікаційного коду боржника в ЄДРПОУ, дати винесенні рішення суду, на виконання якого виданий наказ. Зокрема, у наказі № 25/01 від 21.05.2009 р. невірно зазначено найменування боржника (зазначено Дочірнє підприємство „Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми Інтергал” замість Дочірнє підприємство “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал”), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника (зазначено 3256863 замість 32568603), та дата рішення, за яким видано виконавчий документ (зазначено 12 лютого 2008 року, замість 12 лютого 2009 року). У зв'язку із цим, є обґрунтованими та правильно враховані судом першої інстанції посилання відповідача на порушення органом ДВС вимог ст. 19, 26 Закону України „Про виконавче провадження” при винесенні постанови від 24.06.2009 р.
Зокрема, відповідно до ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження” у виконавчому документі (поряд з іншими даними), повинні бути зазначені дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), а також інші відомості, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню. Згідно ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбачених ст. 19 Закону. При цьому, у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець повинен роз'яснити стягувачу право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”.
У зв'язку із цим, не може бути прийняте судом твердження органу ДВС про необов'язковість зазначення коду ЄДРПОУ боржника у виконавчому документі. Виходячи зі змісту п. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»у випадку, якщо юридична особа -боржник, має ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності (код в ЄДРПОУ), зазначення такого коду у виконавчому документі є обов'язковим. Відсутність посилання на код ЄДРПОУ боржника (за його наявності у юридичної особи) спричиняє наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Одночасно, чинним законодавством передбачена процедура виправлення помилки у наказі господарського суду. Зокрема, згідно зі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Зважаючи на те, що державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі наказу № 25/01 від 21.05.2009 р., що містив явні помилки (описки), які не дозволяли точно ідентифікувати особу боржника, його дії були правильно визнані неправомірними судом першої інстанції як такі, що грубо порушують вимоги Закону України „Про виконавче провадження”.
Окрім того, Личаківський ВДВС Львівського МУЮ допустив грубі порушення вимог чинного законодавства під час подальшого провадження виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 13461375. Зокрема, органом ДВС порушене право боржника на строк для добровільного виконання рішення суду, передбачене ст. ст. 30, 32 Закону України „Про виконавче провадження”.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 р. була надіслана боржнику рекомендованим листом 26.06.2009 року (п'ятниця). Вказана обставина підтверджується поштовим штемпелем на конверті рекомендованого листа № 79058 0203531 2, який був отриманий скаржником (стягувачем) 30.06.2009 року (вівторок). Факт отримання постанови саме 30.06.2009 р. підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції № 05-30/06 від 30.06.2009 року, а також довідкою Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта»№ 05.6554 від 18.08.2009 р. про дату відправлення та вручення рекомендованого листа № 02035312.
У зв'язку із цим, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими посилання боржника на те, що він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду у термін до 30.06.2009 р., оскільки календарні дні з 27.06.2009 р. по 29.06.2009 р. були неробочими, а постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана лише 30.06.2009 р. При цьому не є обґрунтованими, та не можуть бути враховані судом посилання апелянта на факт отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження 26.06.2009 р. Як вбачається з матеріалів справи та поданих доказів, ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал»одержало копію постанови про відкриття виконавчого провадження 30.06.2009 р. Посилання апелянта на те, що боржником 26.06.2009 р. постанова про відкриття виконавчого провадження була оскаржена до Головного управління юстиції у Львівській області, а державному виконавцю Гнатишину І.С. був заявлений відвід, не спростовує факту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження саме 30.06.2009 р. Як вбачається з поданих доказів та пояснень сторін, підставою оскарження дій Личаківського ВДВС Львівського МУЮ та заявлення відводу державному виконавцю Гнатишину І.С. зі сторони ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал», була невідповідність наказу № 25/01 від 21.05.2009 р. вимогам до виконавчого документу, передбачених ст. 19 Закону «Про виконавче провадження», й, відповідно, неправомірність (на думку скаржника) будь-яких дій з примусового виконання цього наказу. При цьому, до скарги була долучена лише копія наказу № 25/01 від 21.05.2009 р., а копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 р. не долучалось. У зв'язку із цим, не може бути взяте до уваги Судом твердження апелянта про те, що копія спірної постанови була отримана боржником 26.06.2009 р., оскільки останнє не підтверджується жодними доказами.
Судом встановлено, що ДП «Інтергал-Буд»30.06.2009 р. звернулося до Личаківського ВДВС із заявою №14/01 про відкладення провадження виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання рішення суду. Одночасно, скаржником до Личаківського ВДВС була подана заява №14/02 від 30.06.2009 року про відкладення провадження виконавчих дій (для надання сторонам можливості проведення переговорів щодо укладення мирової угоди). Відповіді на вказані заяви Личаківський ВДВС боржникові не надав.
Посилання Личаківського ВДВС Львівського МУЮ на факт направлення відповіді боржнику, не може бути взяте до уваги Судом як таке, що не підтверджується належними доказами. Посилання апелянта на запис у книзі реєстрації вихідної кореспонденції № 3324 не доводить факту, що лист (відповідь) Личаківського ВДВС Львівського МУЮ на заяву боржника була направлена у ДП «Інтергал-Буд»та отримана останнім. Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Як вбачається з матеріалів справи, представник Личаківського ВДВС Львівського МУЮ мав можливість подати відповідні докази в обґрунтування своєї позиції по справі у суд першої інстанції.
Суд вважає обґрунтованим твердження відповідача (боржника) про те, що будь-які дії апелянта щодо відповіді на заяву боржника від 30.06.2009 р. не звільняють Личаківський ВДВС Львівського МУЮ від відповідальності за подальші неправомірні діяння, оскільки згідно з вимогами ст. 30, 32 Закону України «Про виконавче провадження»апелянт зобов'язаний був поновити боржнику строк на добровільне виконання рішення суду, чого зроблено не було.
При цьому, суд першої інстанції зробив правильний та обґрунтований висновок про те, що явне порушення вимог Закону України „Про виконавче провадження”, допущене органом ДВС при відкритті виконавчого провадження та наданні боржнику строку на добровільне виконання рішення суду, свідчить про неправомірний характер усіх подальших дій та постанов, вчинених (винесених) в межах виконавчого провадження № 13461375. Окрім того, при вчиненні виконавчих дій Личаківським ВДВС Львівського МУЮ допущені й інші порушення вимог чинного законодавства.
Зокрема, 01.07.2009 року заступником начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Гнатишиним І.С. була винесена постанова про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти боржника у межах суми 1 773 384,21 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках у банківських установах. Одночасно, була прийнята постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить ДП „Інтергал-Буд” ТОВ „Фірма „Інтергал” в межах суми заборгованості по виконавчому документу, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику в межах суми заборгованості по виконавчому документу.
Окрім того, заступником начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Гнатишиним І.С. ще тричі (09.07.2009 р., 30.07.2009 р., 11.08.2009 р.) виносились постанови про арешт коштів боржника. При цьому, 11.08.2009 р. державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 177 338,42 грн.
Усі вищевказані постанови були обґрунтовано визнані неправомірними судом першої інстанції, з огляду на грубі порушення вимог Закону України „Про виконавче провадження”, допущені при їх винесенні. Зокрема, суд першої інстанції правильно врахував доводи відповідача про те, що органом ДВС були допущені порушення вимог ст. 19, п. 6 ч. 1 ст. 26, ст. 30, ст. 32, ст. 34, ч. 2, 5 та 8 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження”.
Відповідно до п.5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій у постанові про арешт коштів боржника зазначається резолютивна частина виконавчого документа, а також вказується найменування боржника (згідно з виконавчим документом).
Як встановлено в ході судового розгляду, при винесенні постанов про арешт коштів боржника заступник начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Гнатишин І.С. виправив зміст резолютивної частини наказу № 25/01 від 21.05.2009 р., відтворивши його в постановах про арешт коштів боржника у зміненому вигляді. Зокрема, державним виконавцем було з власної ініціативі дописано в коді ЄДРПОУ боржника після цифри „6” цифру „0”, оскільки такої не було у виконавчому документі. Вказані дії є неправомірним та грубо порушують вимоги чинного законодавства.
При цьому є безпідставним, та не може бути взяте до уваги Судом пояснення органу ДВС про те, що право на внесення виправлень у виконавчий документ надано йому відповідно до абз. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з вищевказаною нормою, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію. Отже, законом передбачена можливість одержання відповідної інформації, однак порядок та способи її застосування чітко регламентовані відповідним нормами закону. У зв'язку із цим, зміни у виконавчий документ (в тому числі при відтворенні його змісту у постановах державного виконавця) могли вноситись лише в порядку ст. 117 ГПК України. Наявність у органу ДВС будь-якої інформації про особу боржника не надає йому права використовувати таку інформацію всупереч вимогам закону.
Як правильно зазначив відповідач (боржник), державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника -юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Якщо даних про наявність у боржника -юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів (ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій). Як встановлено судом під час розгляду справи, Личаківський ВДВС Львівського МУЮ неправомірно наклав арешт на рахунки боржника на підставі відомостей, отриманих від стягувача, не зважаючи на явні ознаки отримання таких відомостей стягувачем неправомірних шляхом.
Згідно із ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч.2).
Відповідно до ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»та п.5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, постанова про арешт грошових коштів боржника виноситься державним виконавцем за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем (ч. 5).
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця (ч. 8).
У зв'язку із цим, приймаючи постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.07.2009 р., заступник начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ Гнатишин І.С. порушив приписи ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” щодо черговості звернення стягнення, оскільки державний виконавець, не пересвідчившись, чи задоволено вимогу стягувача шляхом списання коштів з рахунку боржника, про обсяг наявного у боржника майна, прийняв рішення про арешт усього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, чим фактично заблокував роботу боржника. При цьому накладаючи арешт на майно боржника, державний виконавець фактично повинен був переконатися про обсяг майна боржника, здійснити його опис, та накласти арешт лише на те майно, яке приблизно дорівнює розмірам і обсягам, необхідним для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору, а не на все майно боржника.
Суд вважає обґрунтованим твердження відповідача щодо неправомірності постанови Личаківського ВДВС Львівського МУЮ від 11.08.2009 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки вказаний документ постановлений в межах виконавчого провадження № 13461375, неправомірно порушеного органом ДВС.
Одночасно, суд не може взяти до уваги посилання апелянта на неможливість участі представника Личаківського ВДВС у судовому засіданні, що відбулося 19.08.2009 р. й необґрунтоване відхилення Судом першої інстанції відповідного клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України передбачена можливість подання скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, тобто Личаківського ВДВС Львівського МУЮ, а не окремого державного виконавця. У зв'язку із цим, перебування на лікарняному особи, що безпосередньо вчиняла виконавчі дії, не перешкоджає розгляду по суті скарги на дії органу ДВС, оскільки вказаний орган може бути представлений у судовому засіданні будь-якою зі службових осіб органу ДВС.
Личаківський ВДВС Львівського МУЮ та стягувач -ТзОВ «БК «Львіввікнопласт»були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак явку повноважних представників не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Твердження апелянта про те, що скаржником були подані численні уточнення до скарги на дії органу ДВС, що позбавило його можливості ознайомлення з відповідними доказами та надати пояснення по справі, є безпідставним. Як вбачається з матеріалів справи, усі копії уточнень до скарги на дії органу ДВС з відповідними додатками були заздалегідь направлені усім сторонам спору, в тому числі у Личаківський ВДВС. Відповідні докази направлення уточнень з додатками сторонам містяться в матеріалах справи.
Згідно із ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при розгляді скарги ДП „Інтергал-Буд” ТзОВ „Фірма „Інтергал” були встановлені достатні докази неправомірності дій Личаківського ВДВС Львівського МУЮ, вчинених в межах виконавчого провадження № 13461375, суд зробив правильний висновок про обґрунтованість та необхідність задоволення скарги ДП „Інтергал-Буд” ТзОВ „Фірма „Інтергал” на дії органу державної виконавчої служби.
Оскільки доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України скаржником не доведено, підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний суд, -
постановив:
Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.08.2009 р. по справі № 25/01 залишити без змін, а апеляційну скаргу Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Мурська Х.В.