79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.11.09 Справа № 03/108-50
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Державний Ощадний банк України»в особі філії -Волинське обласне управління
на рішення господарського суду Волинської області від 17.08.2009р.
у справі № 03/108-50
за позовом ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії -Волинське обласне відділення, м.Луцьк
до ПП ОСОБА_2, м.Луцьк
про стягнення заборгованості
з участю представників :
від скаржника -не з»явився
від відповідача -не з»явився
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Рішенням господарського суду Волинської області від 17.08.2009р. у справі № 03/108-50 (суддя Сініцина Л.М.) задоволено частково позов ВАТ «Державний Ощадний банк України»в особі філії -Волинське обласне управління, м.Луцьк та стягнуто з підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк 112463,93 грн. заборгованості по кредиту, 13702,74 грн. відсотків за користування кредитом, пеню в сумі 7661,93 грн. та судові витрати; в стягненні пені в сумі 1896,97 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач - ВАТ «Державний Ощадний банк України»в особі філії -Волинське обласне управління подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення в частині відмови в стягненні пені, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції невірно протрактовано положення кредитного договору, укладеного між стронами, п.6.1.1 якого передбачає стягнення пені аж до кінцевого терміну дії договору.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
19.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (банк) та Підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір №860.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 300 000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань по кредитній угоді 19.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (банк) та Підприємцем ОСОБА_2 (заставодавець) був укладений договір застави майна.
Позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав повністю та перерахував підприємцю ОСОБА_2 кошти в сумі 300 000,00 грн., що підтверджується розпорядженням операційному відділу від 19.08.2006р. та меморіальним ордером №456117001 від 19.08.2006р.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплатив в рахунок повернення суми кредиту 187 536 грн. 07 коп., прострочив сплату решти суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом і, як вбачається з розрахунків нанесеної шкоди філії станом на 25.06.2009р. сума простроченої заборгованості по кредиту за період з 01.12.2008р. по 25.06.2009р. становить 112 463 грн. 93 коп.; заборгованість по несплаченим відсоткам за цей період становить 13 702 грн. 74 коп.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На день розгляду справи в суді сума простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 112 463 грн. 93 коп. та сума заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 13 702 грн. 74 коп. доведені матеріалами справи та обгрунтовано судом задоволені.
Як вбачається з пункту 1.2 розділу 1 кредитного договору кредит надавався на 36 місяців з остаточним терміном повернення не пізніше 18.08.2009р.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 розділу 2 договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків за цим договором та/або документів забезпечення, вимагати негайно повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом (а.с.9 на звороті).
Згідно підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем нараховано відповідачу станом на 25.06.2009р. за період з 01.12.2008р. по 25.06.2009р. пеню в сумі 9 558 грн. 90 коп.
Однак, частиною 6 статті 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків відповідачем можливе тільки за 6 місяців - з 01.12.2008р. по 31.05.2009р., оскільки ні договором, ні законом інше не встановлено.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Волинської області від 17.08.2009р. у справі № 03/108-50 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.