79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.10.09 Справа № 14/79
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого -судді Галушко Н.А.
Суддів Краєвська М.В.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу (далі АВКТВТ) “Рівненська кондитерська фабрика”, м.Рівне вих.№15-78 від 17.08.2009р.
на рішення господарського суду Рівненської області від 03.08.2009р.
у справі №14/79
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ
до відповідача АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”, м.Рівне
про стягнення в сумі 12 111,30грн.
за участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Цвященко О.С.- представник;
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.08.2009 р. у справі № 14/79 (суддя Марач В.В.) позов задоволено частково- стягнуто з АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" на користь підприємця ОСОБА_2 10 350 грн. вартості наданих на підставі договору від 06.05.2008 р. транспортно-експедиційних послуг, 93,15 грн. інфляційних нарахувань за квітень 2009 р. 3% річних в сумі 46,79 грн. за період з 03.04.2009 р. по 27.05.2009 р., 104,9 грн. державного мита та 102,2 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване зокрема тим, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг, натомість докази оплати таких послуг в матеріалах справи відсутні. Часткова відмова в стягненні 3% річних та інфляційних нарахувань в період з червня 2008 р. по березень 2009 р. обумовлена відсутністю правових підстав для здійснення таких нарахувань.
З рішенням місцевого господарського суду не погоджується позивач. В апеляційній скарзі № 15-78 від 17.08.2009 р. зазначає про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невірне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Просить рішення господарського суду Рівненської області від 03.08.2009 р. у справі № 14/79 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд встановив наступне.
06.05.2008 р. між сторонами укладено договір про транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом(а.с. 10-12).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно п. 1 договору, відповідач зобов'язався організувати перевезення вантажів автотранспортом по маршруту, вказаному в заявці позивача, позивач -прийняти транспортно-експедиційні послуги та оплатити їх.
Господарські зобов'язання, згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, заявкою від 06.05.2008р. № 124/88 (а.с.23) відповідач просить позивача здійснити перевезення вантажу (кондитерських виробів) по маршруту м. Рівне -м. Макіївка - м. Луганськ. В заявці № 124/87 від 06.05.2008 р. (а.с.24) замовник просить здійснити перевезення кондитерських виробів по маршруту м.Рівне -м. Сімферополь. Скріплення заявок печаткою фізичної особи - підприємця свідчить про їх прийняття до виконання.
З метою виконання взятих на себе зобов'язань, згідно договору про транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, заявок № 124/88 від 06.05.2008 р., № 124/87 від 06.05.2008 р., 07.05.2008 р. фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 укладено договір перевезення вантажів від 07.05.2008 р. з Транспортним підприємством -ФОП-ОСОБА_3(а.с. 20-21).
Факт виконання позивачем транспортно - експедиційних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними № 78836 від 07.05.2008 р., № 788843 від 10.05.2008р., № 788845 від 10.05.2008 р. (а.с.25-27).
На виконанням вимог п. 3.2 договору транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, з метою проведення оплати послуг перевезення, відповідачу надано рахунки-фактури від 20.05.2008 р, акти здачі-приймання робіт № ОУ-0000255, № 0000256, податкові накладні №№ 263, 254 (а.с. 29-36) на загальну суму 11 350 грн.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за 2 квартал 2009 року (а.с.28), заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 350 грн.
Як свідчить відтиск поштового штемпеля на описі цінного листа (а.с. 18),26.03.2009 р. на адресу позивача направлена претензія № 1 від 26.03.2009 р. з вимогою сплати заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги в розмірі 10 350 грн., інфляційних нарахувань, 3% річних. Дана претензія залишена відповідачем без реагування.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки, факту існування заборгованості відповідач не спростував, доказів її погашення суду не представив, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та задоволення позовних вимог щодо стягнення 10 350 грн. вартості наданих транспортно-експедиційних послуг.
Посилання апелянта на недоведеність позивачем надання транспортно-експедиційних послуг саме за договором про транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2008 р. колегія апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні.
Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Задоволивши позовні вимоги про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних частково, місцевим господарським судом дано вірну правову оцінку настання моменту, що дає право позивачу на реалізацію приписів ст. 625 ЦК України, сума інфляційних нарахувань та 3%річних постановлена до стягнення з врахуванням моменту виникнення обов'язку щодо сплати суми основного боргу.
Твердження апелянта відносно спливу позовної давності судова колегія вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або може довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інше не встановлено цим кодексом (ст. 233 ГК України).
Згідно ч. 5 ст. 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Однак, в контексті ч. 4 ст. 267 ЦК України підставою для відмови у позові є сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Таким чином, за відсутності письмових заяв відповідача до суду першої інстанції про застосування позовної давності, відсутні і підстави для відмови в заявленому позові.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору .
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Рівненської області від 03.08.2009р. у справі №14/79 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до господарського суду рівненської області.
Головуючий - суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.
суддя Орищин Г.В.