09.11.09 Справа № 9/266-09.
За позовом: Виробничо - комерційної фірми «Побутсервіс» товариство зобмеженою відповідальністю , м. Суми
До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
Про стягнення 190 500 грн. 07 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - Плевако Н.А.
Від відповідача - ОСОБА_3
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: позивач згідно позовної зави просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 152 046 грн. 80 коп., пеню в сумі 23011 грн. 14 коп., втрати від інфляції в сумі 12467 грн. 84 коп., 3 % річних в сумі 2974 грн. 29коп., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита.
09.11.2009 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 152046 грн. 80 коп., пеню в сумі 17695 грн. 75 коп., втрати від інфляції в сумі 12 467 грн. 84 коп., 3 5 річних в сумі 2974 грн. 29 коп., 1851 грн. 85 коп., - державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду
Відповідач проти позову заперечує та просить суд припинити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
03.09.2008 року між відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та позивачем - Виробничо-комерційною фірмою «Побутсервіс» товариством з обмеженою відповідальністю було укладено Договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. - 1.3. Договору позивач зобов'язався виконати, а відповідач прийняти і оплатити роботи з будівництва готельно-торгівельно-ресторанного комплексу за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 13-Б.
Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до підписаних відповідачем актів приймання виконаних підрядних робіт, позивачем було виконано підрядних робіт згідно Договору на загальну суму 312046,80 грн.
Згідно п. 11.1 Договору, 05.09.2008р. відповідачем було сплачено позивачу аванс на придбання і поставку матеріалів у сумі 160000,00 грн.
11.09.2009р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків, яким сторони підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 152046,80 грн.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, відповідно до п. 11.2 Договору, оплата виконаних позивачем робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання Замовником Актів виконаних робіт.
Згідно Акту приймання підрядних робіт за листопад 2008р., підписаного сторонами, позивачем було виконано підрядних робіт на суму 149397,60 грн.
Згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р., підписаних сторонами, позивачем було виконано робіт на загальну суму 162649,20грн.
Акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. були підписані сторонами 16.01.2008р.
Таким чином, відповідач повинен був не пізніше 21.01.2008р. сплатити позивачу за виконані роботи - за мінусом невикористаної суми авансу - 10602,40грн.
Отже, станом на 21.01.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 152046,80 грн.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.
Так, Відповідно до п. 13.3. Договору, відповідач несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансу) - пеню у розмірі подвійної облікової ставку НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно уточненого розрахунку позивача, розмір пені становить 17 695 грн. 75 коп.
Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних складає 2 974 грн. 29 коп., інфляційних нарахувань - 12 467 грн. 84 коп.
Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40022, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Виробничо - комерційної фірми «Побутсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 26/1, код 14005202) 152 046 грн. 80 коп. основного боргу, 17695 грн. 75 коп. - пені, 2974 грн. 29 коп. - 3 %річних, 12467 грн. 84 коп. - інфляційних нарахувань, 1851 грн. 85 коп. - державного мита та 229 грн. 41 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текс рішення підписано 11.11..2009 року.
Суддя