ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16 березня 2017 р. Справа № 909/1413/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л.Р.,розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ" (вх. № 2760/17 від 06.03.17р.)
про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.16р. у справі
за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр", вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ", вул. Бельведерська, 61, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 114865 грн. 27 коп.
за участю представників сторін:
від заявника (відповідача): ОСОБА_1-представник, довіреність від 01.03.17р.
від позивача представники не з'явилися.
06.03.17р. (вх. № 2760/17) до господарського суду Івано-Франківської області від заявника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ") надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.16р. у справі № 909/1413/15 на 24 місяці.
Ухвалою суду від 07.03.17 вказану заяву призначено до розгляду на 16.03.17.
В засіданні суду представник заявника вказану заяву підтримав, в її обгрунтування посилається на скрутне фінансове становище, оскільки джерела для погашення заборгованості обмежені у зв"язку з відсутністю надходжень від діяльності. В підтвердження даного факту долучив банківську виписку та фінансовий звіт за 2016 рік.
Представник позивача в засідання суду не з"явився, направив суду відзив на заяву за вх. №4635/17 від 16.03.17, в якому заперечував проти розстрочки виконання рішення суду, оскільки Комунальне підприємство "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" перебуває у процесі припинення і не може виконувати свої обов"язки щодо контролю за своєчасним погашенням відповідачем заборгованості перед місцевим бюджетом м.Івано-Франківська. Крім того, наголосив, що відповідач систематично не вносив до бюджету плату за користування місцями для розміщення рекламних засобів, що призвело до виникнення заборгованості, яка була стягнута за рішенням суду по даній справі, а тому нема жодних підстав вважати, що відповідач виконає рішення суду у випадку його розстрочення. З врахуванням наведеного, просив в задоволенні про розстрочку виконання рішення відмовити.
Розглянувши вказану заяву, вислухавши представника заявника, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються вимоги заяви, судом з"ясовано наступне:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.16р., у справі № 909/1413/15, позов Комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ" про стягнення заборгованості у сумі 114865,27 грн. - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ", м. Івано-Франківськ на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Івано-Франківська №31415544700002, код платежу 24060300, МФО 836014 УДК в Івано-Франківській області, призначення платежу - плата за розміщення спеціальних рекламних конструкцій) - 64440 (шістдесят чотири тисячі чотириста сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 15270 (п"ятнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 77 коп. пені, 32334 (тридцять дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 54 коп. інфляційних, 2819 (дві тисячі вісімсот дев"ятнадцять) грн. 96 коп. - 3% річних та 1722 (одну тисячу сімсот двадцять дві) грн. 98 коп. судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.16 вказане рішення залишено без змін. На виконання вказаного рішення та постанови видано наказ №646 від 24.06.16р.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи .
Аналіз наведеного вище свідчить про те, що можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку будь-якому випадку пов"язується з об"єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Наведені апелянтом підстави для розстрочки виконання судового рішення, а саме важке матеріальне становище не є тими винятковими (виключними) в розумінні приписів ст. 121 ГПК України обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, адже їх наявність або відсутність прямо залежить від власної діяльності субєкта господарювання (боржника), а тому суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не були утворені з обєктивних та незалежних від боржника обставин.
Рішення про розстрочку виконання рішення суду має грунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. Отже, розстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.
Водночас, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Однак, право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок рішення Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012, заява №38773/05).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) вказано, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невідємна частина «судового розгляду».
У висновку №13 (2010) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо ролі суддів у виконанні судових рішень (м. Страсбург, 19 листопада 2010 року) зазначається про те, що "відтермінування процедури виконання рішення не повинно мати місце, окрім підстав, передбачених законом. Суддя має проаналізувати будь-яке відтермінування".
Надання розстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.42 та абз. 5 ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
В розумінні статті 617 Цивільного кодексу України, випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, наведені заявником обставини щодо скрутного фінансового становища є наслідком господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ", його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу об'єктивних, незалежних від боржника обставин.
Враховуючи наведене та дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, суд вважає, що наявні в матеріалах докази не підтверджують конкретних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ" не перебуває в процесі банкрутства чи припинення, а тому перешкоди у належному та повному виконанні рішення господарського суду відсутні, в зв"язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 86 , 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама-ІФ" (вх. № 2760/17 від 06.03.17р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.16р. у справі 909/1413/15.
Суддя Цюх Г. З.