03.11.09 Справа № 11/274-09.
За позовом: Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської
Ради, м. Охтирка, Сумської області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення заборгованості в сумі 28 571 грн. 13 коп.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
Представники сторін:
Від позивача: Бондаренко С.І.
Від відповідача ОСОБА_3
За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 28 571 грн. 13 коп. зайво перерахованих коштів в зв'язку з невірно виставленим ПДВ, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник відповідача в судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.
Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представникам сторін роз'яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов'язків.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
21.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 22-4, згідно якого підрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву міського парку відпочинку (тротуари та площадки) із своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що в договорі підрядник зазначив, що він є платником єдиного податку. Загальна вартість робіт за даним договором складає 250 000 грн. 00 коп., фактична вартість виконаних робіт визначається підсумком вартості всіх виконаних робіт, за якими проводяться кінцеві розрахунки.
На підставі додаткової угоди № 3 від 15.12.2008 року до договору підряду № 22-4 від 21.04.2008 року п. 5 договору викладено в такій редакції: «Загальна вартість робіт за договором складає 233 926 грн. 80 коп.».
Як свідчить з матеріалів справи, 06.05.2008 року на підставі п. 5.3 вищевказаного договору та рахунку № 21 від 22.04.2008 року позивач (замовник) здійснив передплату на придбання матеріалів в розмірі 25% від суми договору, що становить 62 500 грн. 00 коп. 28.05.2008 року на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт, форми КБ-3, сума яких становить 121 792 грн. 20 коп. здійснено доплату 59 292 грн. 80 коп. (в тому числі ПДВ 9 882 грн. 13 коп.)
28.09.2008 року на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт, форми КБ-3 здійснюється проплата за виконані підрядні роботи в сумі 69 361 грн. 20 коп., (в тому числі ПДВ 11 560 грн. 20 коп.).
06.10.2008 року на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт, форми КБ-3 позивачем здійснено остаточна проплата за вищевказаним договором в сумі 42 772 грн. 80 коп., ( в тому числі ПДВ 7 128 грн. 80 коп.).
Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що після виконання робіт відповідач не надав на адресу позивача документи, які підтверджують його реєстрацію як платника податку на додану вартість, в результанті чого позивачем було переплачено ПДВ на загальну суму 28 571 грн. 13 коп.
Окрім того позивач зазначає, що ним 20.08.2009 року було направлено претензію відповідачу з вимогою повернення надлишково перерахованих коштів. Відповідач 27.08.2009 року листом визнав помилку, але не заперечував сплату.
Суд, оцінивши надані позивачем документи та докази по справі дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
06.05.2008 року на підставі п. 5.3 вищевказаного договору та рахунку № 21 від 22.04.2008 року позивач (замовник) здійснив передплату на придбання матеріалів в розмірі 25% від суми договору, що становить 62 500 грн. 00 коп.
Як свідчить з відзиву відповідача, позивач поставив відповідачу умову для перерахування коштів за виконані роботи - надання актів про виконання робіт за формою КБ-2в та КБ-3, які передбачені для будівельних робіт, що виконуються юридичними особами.
З матеріалів справи, а саме з вищевказаного договору, вбачається, що вимоги позивача не були передбачені умовами договору підряду № 22-4 від 21.04.2008 року, проте відповідач надав позивачу акти приймання виконаних робіт та вартість виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3.
Судом встановлено, що в жодному акті форми КБ-2в і КБ-3 відповідач вартість робіт розрахував і зазначив без врахування ПДВ, а оплата за виконані роботи була здійснена позивачем в розмірі, визначеному договором.
Таким чином, посилання позивача на надлишкове перерахування відповідачу коштів в розмірі 28 571 грн. 13 коп. оплати податку на додану вартість спростовується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, так як відповідач є платником єдиного податку, а тому витрати або зобов'язання по ПДВ взагалі не виникають.
Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.
Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписаний 06.11.2009 р.
Суддя