05.11.09 Справа № 10/230-09.
за позовом: приватного підприємства «Велена» м.Київ
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Роменська пересувна механізована колона №23» м.Ромни
Про стягнення 52663,13 грн.
СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Воробйова М.І.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 52663,13 грн., в т.ч. 43760 грн. основного боргу, 2433,03 грн. пені, 5513,60 грн. інфляційних витрат, 956,50 грн. - 3% річних, а також судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи в суді.
Представник відповідача в судове засідання втретє не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. .
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
29.10.2009р. року між сторонами у даній справі був укладений договір поставки № 10/08-В-81, відповідно до умов якого позивач здійснив поставку відповідачу продукції згідно видаткової накладної № 072.111 від 24.11.2008р. на загальну суму 53760,00 грн.
За вищевказаним договором поставки (п.3.1) поставка товару можлива без попередньої оплати, але в такому разі відповідач зобов'язаний здійснити оплату за відвантажений товар протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження. За видатковою накладною № 072.111 від 24.11.2008 року строк оплати настав 27.11.2008 року.
Відповідачем було частково оплачено отриманий товар на загальну суму 10 000,00 грн.
Таким чином, відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар, внаслідок чого заборгованість його перед позивачем становить 43 760,00 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 43760 грн. за поставлений товар визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6.3. договору поставки відповідач за порушення строків оплати товару зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми поставленого, але не сплаченого, чи недооплаченого товару за кожен день прострочки.
Згідно ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума пені, заявлена ним до стягнення становить 2 433 грн., що не перевищує граничного рівня встановленими вище зазначеними нормами. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому і вимоги в частині стягнення 956,50 грн. - 3% річних, 5513,60 грн. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 526,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Роменська пересувна механізована колона № 23» (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Руденко, 10 і.к 01351368) на користь приватного підприємства «Велена»(04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 59/5, кв. 15 і.к. 32251552) 52663,13 грн., в т.ч. 43760 грн. основного боргу, 2433,03 грн. пені, 5513,60 грн. інфляційних витрат, 956,50 грн. - 3% річних, а також 526,64 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2009 р.
Суддя