02.11.09 Справа № 10/294-09.
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Сервіс+» м. Суми
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1 м. Суми
про стягнення 70709,76 грн.
СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Гордієнко Р.П.
від відповідача: ОСОБА_3
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 70709,76 грн. неустойки нарахованої позивачем на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за неповернення орендованого приміщення за період - березень-серпень 2009р., а також судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що орендоване приміщення він мав звільнити лише після 15.07.2009р., після набрання законної сили рішення по пов'язаній справі №4/233-08 і, відповідно, неустойка з 01.03.2009р. по 15.07.2009р. нарахована необґрунтовано.
Крім того, представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру неустойки до 1000 грн. з посиланням на те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, не веде господарської діяльності, оскільки змушений лікуватися.
Позивач з запереченнями (з посиланням на пов'язану справу) не погоджується, заявлене клопотання вважає таким, що є способом уникнути відповідальності, встановленої законом.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
Сторонами у справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення №29-07/09 від 29.07.2008р. за умовами якого відповідачу були надані в оренду приміщення за адресою м. Суми, вул. 2-га Залізнична,1, а саме виставковий зал (офіс) площею 39,5 кв.м, цех площею 38,9 кв., склад площею 22 кв.м., склад (цех для розпилювання) площею 72,6 кв.м. з визначенням орендної плати в розмірі 5892,48 грн. за місяць, згідно п. 5.1 вищезазначеного договору.
Згідно п. 5.2 договору, орендна плата повинна перераховуватися в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа місяця. Як пояснює позивач, відповідач з моменту укладення договору систематично не виконував свої договірні зобов'язання по своєчасній оплаті орендної плати.
Позивач звернувся до суду для примусового стягнення з відповідача існуючої заборгованості, а також примусового звільнення орендованих приміщень. Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.05.2009р. по справі № 4/233-09 вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
Стягнуто з відповідача заборгованість по орендій платі в сумі 36017,60 грн за період з липня 2008р. по лютий 2009 р.р
Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі».
Пунктом 4 договору передбачено, що строк його дії - до 31.12.2008р., якщо жодна сторона за 1 місяць до цього не заявив про намір розірвати договір.
Позивач листом № 17 від 13.09.2008 р. повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку цього договору з 16.10.2008 р., в зв'язку з систематичними порушеннями його умов з боку відповідача (згідно п. 10.1 договору).
Представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що відповідач 10.11.2008 р. звільнив орендовані ним приміщення і з цього часу фактично не користувався ними.
Відповідно до п. 8.3. договору оренди № 29-07/08 від 27.07.2008 р., при передачі об'єкту, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується повноважними представниками сторін цього договору. П. 8.4. вищевказаного договору, передбачає що об'єкт, що орендується вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.
Таким чином відповідачем не дотриманий встановлений договором оренди № 29-07/08 від 27.07.2008 р. порядок звільнення орендованих приміщень, а саме не був складений акт здачі-приймання, а тому фактично орендовані приміщення знаходилися у користуванні відповідача.
Це встановлено і в рішенні Харківського апеляційного господарського суду у постанові від 15.07.2009р. по справі №4/233-08.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суд не погоджується з позицією відповідача, що йдеться про односторонню відмову від виконання договору, т.б. одностороннє розірвання його. Самим договором передбачений порядок його розірвання, який і був дотриманий позивачем і це також констатовано рішенням у справі №4/233-08.
Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, в законі прямо передбачено залежність терміну, за який нараховується неустойка, від терміну безпідставного користування річчу.
Пов'язана справа стосувалась не термінів дії договору (який, як встановлено судом при її розгляді, правомірно розірваний за ініціативою позивача), а стягнення орендної плати і звільнення приміщення.
Тому вимоги позивача суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання, воно підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Стороною у справі є не фізична особа гр.ОСОБА_1, а суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, який не припинив в установленому законодавством порядку свою підприємницьку діяльність.
Однак з огляду на норму ст. 233 Господарського кодексу України суд вважає, що стан здоров'я підприємця заслуговує на увагу. Тому застосовується п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки.
Підлягає стягненню 50000 грн. неустойки на підставі п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України..
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 707,10 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Сервіс+» (м. Суми, вул. 2-га Залізнична,1, і.к. 30408865) 50000 грн. неустойки, 707,10 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2009 р.
Суддя Малафеєва Ірина Володимирівна