27.10.09 Справа № 11/249-09.
За позовом: Статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна
залізниця” в особі Роменської дистанції колії Південної залізниці,
м. Ромни
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи
Мчедлішвілі Ірини Володимирівни, м. Ромни
про стягнення заборгованості в сумі 14 738 грн. 52 коп.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
Представники сторін:
Від позивача: Кліпіков Р.Б., Петрич В.Г.
Від відповідача Осипов Ю.В., Мчедлішвілі С.В.
За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача: 14738 грн. 52 коп. шкоди заподіяної внаслідок незаконного користування майном за період з січня 2006 року по грудень 2008 року включно, 2300 грн. 00 коп. витрат на проведення незалежної експертної оцінки майна, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача в судове засідання надав письмові пояснення по справі з урахуванням відзиву відповідача, в яких зазначив, що після зміни керівника Роменської дистанції колії було укладено новий договір найму індивідуально визначеного майна № 1 від 30.04.2003 року з терміном дії до 03.05.2004 року. Вказаний договір було укладено Південною залізницею в особі начальника Роменської дистанції колії Вертольота М.І. Даний договір був підписаний відповідачем, і не оскаржував ся. Враховуючи те, що предметом договору від 29.05.2000 р. та договору від 30.04.2003 року є надання в користування одного і того ж майна - нежитлової будівлі павільйону у м. Ромни по вул. Залізничній, 22, то в даному випадку мало місце переукладання договору зі зміною умов щодо терміну його дії, а отже юридичне значення має тільки договір датований більш пізньою датою, а саме 30.04.2003 р. Окрім цього, позивач зазначив, що не може надати суду оригінал договору найму індивідуально визначеного майна № 1 від 30.04.2003 року, так як був вилучений начальником Лінійного пункту міліції на ст. Ромни майором міліції Марковим І.В. за дорученням слідчого Сумської транспортної прокуратури Луцика О.П. Після цього оригінал договору позивачу не повертався.
В судове засідання представником відповідача надані письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що не визнає вимог позивача, посилаючись на те, що доказів про розірвання договору від 29.05.2000 року суду позивачем не надано, умови договору щодо розміру орендної плати і строку користування майном ПП Мчедлішвілі І.В. не порушувались.
Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представникам сторін роз'яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов'язків.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Між позивачем та відповідачем 29.05.2000 року було укладено договір найму індивідуально визначеного майна № 1, терміном дії до 01.05.2008 року. Сторони договору досягли домовленості по всіх істотних умовах договору (предмет, ціна, порядок оплати).
Вказане майно - нежитлова будівля павільйону (літера «А» по плану БТІ), що розташована в м. Ромни по вул.. Залізничній, 22, загальною площею 115,8 кв.м, що підтверджується витягом з технічного паспорту виданого КП «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації». Власником вказаної будівлі є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, а перебуває в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця».
Балансоутримувачем будівлі є відокремлений структурний підрозділ СТГО «Південна залізниця» - Роменська дистанція колії Південної залізниці, що підтверджується довідкою про балансову належність будівлі № 13/78 від 19.06.2009 р. та інвентарною карткою обліку основних засобів.
30.04.2003 року між сторонами було укладено договір найму індивідуально визначеного майна № 1, відповідно до якого відповідачу було надано у використання будівлю павільйону для торгівлі продуктами споживання та госптоварами строком з 03.05.2003 року по 03.05.2004 року. Умов щодо пролонгації даного договору передбачено не було.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії даного договору закінчився 03.05.2004 року і не пролонговувався та не переукладався. Проте, після закінчення строку дії договору відповідач будівлю не повернув і продовжував користуватися без відповідних правових підстав.
Як свідчить з матеріалів справи, СПД ФО Мчедлішвілі І.В. повернула майно балансоутримувачу 30.12.2008 року, що підтверджується актом приймання-передачі, підписаного представниками позивача та відповідача.
Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що в результанті незаконного користування майном відповідач завдав шкоду позивачу, оскільки весь час незаконно користувався майном і не сплачував плату за користування.
Так, згідно з розрахунками, здійсненими на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, розмір плати за користування майном складає 35 372 грн. 45 коп. з ПДВ. В результаті незаконного користування державним майном в період з січня по грудень 2008 року включно відповідачем була заподіяна майнова шкода Роменській дистанції колії Південної залізниці у розмірі 30% неотриманої орендної плати та ПДВ, що становить 14 738 грн. 52 коп.
Окрім того позивач зазначає, що ним були понесені витрати на проведення оцінки будівлі з метою розрахунку суми позовних вимог. Вартість проведення незалежної експертної оцінки будівлі становить 2 300 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком ПП «Ромен екс-Л» № 1 від 12.01.2009 року та платіжними дорученнями № 15 від 12.01.2009 р. та № 103 від 30.01.2009 р.
Суд, оцінивши надані позивачем документи та докази по справі дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Згідно ст. 759-765 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачував орендну плату згідно договору від 29.05.2000 року № 1, а позивач приймав вказані кошти і заперечень з приводу розміру орендної плати у Роменської дистанції колії не виникало, повернення коштів не проводилось.
Окрім цього, посилання позивача на незаконне користування державним майном в період з січня 2006 року по грудень 2008 року та заподіяння майнової шкоди позивачу спростовується матеріалами справи та наданими сторонами доказами, такими як квитанцією № 66 від 25.03.2008 року на суму 1 157 грн. 76 коп., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 20 від 16.04.2007 року на суму 3 360 грн. 00 коп., квитанцією № 03-11083 від 23.07.2008 року на суму 294 грн. 00 коп.
Разом з цим, позивач посилається на те, що ним були понесені витрати з власної ініціативи на проведення незалежної експертної оцінки майна, яка складає 2 300 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.
Згідно зі ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписаний 02.11.2009 р.
Суддя Зражевський Юрій Олексійович