28.10.09 Справа № 10/253-09.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» м.Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Суми» м. Суми
про стягнення 577448,78 грн.
СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.
За участю представників сторін:
від позивача Орловський С.В.
від відповідача Пиленко Ю.Б.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 577448,78 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №06-09/07-ФЛ від 06.09.2007р., в т.ч. 517546,31 грн. основного боргу, 59902,47 грн. пені, а також судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи.
В судовому засіданні 28.10.2009 р. позивач подав заяву про уточнення суми позову, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором фінансового лізингу № 06-09/07-ФЛ від 06.09.2007р. у розмірі 424974,69 грн., в т.ч. пеню в сумі 73941,38 грн.
Відповідач проти розрахунку суми позову не заперечує, зазначає, що ним частково погашаються платежі, ним подано суду копію платіжного доручення №589 від 27.10.2009р. про чергову сплату лізингового платежу в сумі 65500,30 грн., несплату решти суми боргу та пені пояснює тяжким фінансовим становищем підприємства в результаті загально кризових явищ у фінансово-економічній сфері України.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" м.Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Суми" було укладено договір фінансового лізингу № 06-09/07-ФЛ від 06 вересня 2007 року. Згідно Акту приймання-передачі за Договором фінансового лізингу № 06-09/07-ФЛ від 06 вересня 2007р. відповідачу було передано у тимчасове платне користування і володіння технологічне обладнання АГНКС 2БК-0.5/3-400-25.
За зазначеним договором відповідач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі за користування обладнанням в обсягах та строки, які наведені у Графіку лізингових платежів - Додатку № 3 до договору фінансового лізингу № 06-09/07-ФЛ від 06 вересня 2007 року.
Відповідно до п.3.1, 3.2 договору відповідач зобов'язується перерахувати перший (авансовий) платіж у розмірі, передбаченому Графіком лізингових платежів , що становить 1920309,00 грн. та відповідно до п.3.2. в подальшому 12 числа кожного місяця сплатувати щомісячні лізингові платежі.
Відповідно до п.7.1.2 договору фінансового лізингу № 06-09/07-ФЛ від 06 вересня 2007 року, позивач має право розірвати Договір, якщо відповідач не сплатив один лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Оскільки відповідачем не виконувалися зобов'язання в частині сплати лізингових платежів, що перевищує встановлені Договором строки, позивачем було направлено претензію вих.№208/07-09 від 02.07.2009р. з вимогою перерахувати загальну суму заборгованості по сплаті лізингових платежів, а також зазначено, що у випадку несплати заборгованості позивач повинен буде вчинити дії по поверненню обладнання з користування, яку відповідач залишив без відповіді.
Всього за час дії договору станом на 17.08.2009р., а саме за період з 06.09.2007р. по 17.08.2009р., відповідачем було сплачено лізингові платежі в сумі 4331408,29 грн., тому борг відповідача по сплаті лізингових платежів станом на 17.08.2009 року становив 517546,31 грн.
На час даного судового засідання відповідачем було сплачено 350000,00 грн., а саме 07 вересня 2009 року - 100000,00 грн., 28 вересня 2009 року - 100000,00 грн., 29 вересня 2009 року - 150000,00 грн. , тому заборгованість відповідача становить 351033,31 грн.
В зв'язку із сплатою боргу платіжним дорученням №589 від 27.10.2009р. в сумі 65500,30 грн. провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).
Несплачений є борг в сумі 285533,01 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно ст. 226 Господарського кодексу України та ст. 621 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання здійснити певну дію, управлена сторона має право виконати цю дію самостійно або доручити її виконання третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки відповідачем не подано доказів сплати решти суми боргу, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 285533,01 грн. визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Згідно п.3.7 договору фінансового лізингу № 06-09/07-ФЛ від 06 вересня 2007 року та з урахуванням положень ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якщо відповідач прострочив сплату лізингових платежів, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від належної до сплати суми за кожен день такого прострочення.
Тому і вимоги в частині стягнення 73941,38 грн. пені, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 5774,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Суми» (м. Суми, вул. Роменська,77, і.к. 33813880) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» (м.Київ, пр.Науки,63, і.к. 33494573) 359474,39 грн. заборгованості, в т.ч. 285533,01 грн. основного боргу, 73941,38 грн. пені, 5774,49 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 65500,30 грн. основного боргу - припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2009 р.