Іменем України
"09" листопада 2009 р. справа № 5020-11/223
За позовом: Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт”
(99011, м.Севастополь, пл.Нахімова, 5)
до: Приватного підприємства „ВВК-Юг”
(99014, м.Севастополь, вул.М.Крилова, буд.17, кв.17)
про стягнення заборгованості у розмірі 18085,61 грн.
суддя Дмитрієв В.Є
За участю представників:
позивача - Жих Т.Ю., довіреність № Юр-115 від 21.01.2009, ДП "Севастопольський морський торговельний порт";
відповідача - не з'явився, ПП "ВВК-Юг".
Державне підприємство „Севастопольський морський торговельний порт” (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „ВВК-Юг” (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 18085,61 грн., з яких основна заборгованість -17088,24 грн., пеня -876,66 грн., 3% річних - 120,71 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 904 від 27.04.2009.
Ухвалою суду від 18.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/223.
Представник позивача у судовому засіданні виклав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, за юридичною адресою відповідно до довідки Управління статистики міста Севастополя (а.с.27).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У зв'язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
27.04.2009 між державним підприємством „Севастопольський морський торговельний порт” (Порт) та приватним підприємством „ВВК-Юг” (Клієнт) було укладено договір № 903/167 (далі -Договір) (а.с.9-10).
Відповідно до пункту 1.1 Договору порт дозволяє цілодобову стоянку судна Клієнта ПЛБ „Бентос-300” біля причалу Порту №56, а також забезпечує судно електроенергією, надає інші послуги на період з дати підписання договору до 31.12.2009.
Згідно з пунктом 2.1 Договору Клієнт оплачує за послуги, надані Портом, відповідно до пункту 1.1 Договору -за тарифами, які діють в Порту, а також причальний збір за фактичний час стоянки судна біля причалу Порту відповідно до Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1544 від 12.10.2000 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з пунктом 4.1 Договору строк його дії -до 31.12.2009, а у частині виконання грошових зобов'язань за Договором -до повного їх виконання.
Позивачем зобов'язання за Договором виконувались належним чином, відповідачу надані послуги за період з квітня по серпень 2009 року на загальну суму 17088,24 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які надані позивачем до матеріалів справи (а.с. 11-15).
Відповідач зазначені послуги отримав, проте оплати, передбаченої Договором, не здійснив, у зв'язку з чим на час розгляду справи у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 17088,24 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пунктів 2.2.1-2.2.2 Договору Клієнт зобов'язаний:
- самостійно отримувати в Порту рахунки на оплату усіх передбачений даним Договором зборів та оплат,
- своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані Портом за даним Договором послуги (пункт 1.2) відповідно до виставленим Портом рахунків.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 3.1 Договору до 5-го числа щомісячно на підставі первісних документів за надані судну послуги у попередньому місяці по діючим в Порту тарифам та цінам Порт формує остаточний рахунок-акт виконаних робіт, який оплачується Клієнтом протягом 5-ти банківських днів після його виставлення.
Враховуючи те, що докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 17088,24 грн. на час розгляду справи відсутні, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у цій частині у повному обсязі.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 120,71 грн., а саме:
- за рахунком № 517 від 17.04.2009 за період з 06.05.2009 по 09.09.2009;
- за рахунком № 905/31 від 31.05.2009 за період з 06.06.2009 по 09.09.2009;
- за рахунком № 906/30 від 30.06.2009 за період з 06.07.2009 по 09.09.2009;
- за рахунком № 907/31 від 31.07.2009 за період з 06.08.2009 по 09.09.2009;
- за рахунком № 908/31 від 31.08.2009 за період з 06.09.2009 по 09.09.2009.
Проте, згідно з пунктом 3.1 Договору до 5-го числа щомісячно на підставі первісних документів за надані судну послуги у попередньому місяці по діючим в Порту тарифам та цінам Порт формує остаточний рахунок-акт виконаних робіт, який оплачується Клієнтом протягом 5-ти банківських днів після його виставлення.
Таким чином, судом встановлено, що нарахування 3% річних за рахунком № 906/30 від 30.06.2009 повинно починатися 08.07.2009, за рахунком № 907/31 від 31.07.2009 -з 08.08.2009, а за рахунком № 908/31 від 31.08.2009 -з 08.09.2009.
На підставі викладеного, перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок має певні недоліки, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, у розмірі 119,66 грн., за наступним розрахунком:
№, дата рахункуСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
№ 517 від 17.04.20097834.1906.05.2009 - 09.09.20091273 %81.59
№ 905/31 від 31.05.20092549.5206.06.2009 - 09.09.2009963 %20.07
№ 906/30 від 30.06.20092185.3808.07.2009 - 09.09.2009643 %11.50
№ 907/31 від 31.07.20092258.6508.08.2009 - 09.09.2009333 %6.13
№ 908/31 від 31.08.20092260.5008.09.2009 - 09.09.200923 %0.37
Всього: 119,66
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до пункту 3.3 Договору у випадку прострочення платежів Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня у розмірі 876,66 грн.
Згідно з пунктом 3.1 Договору до 5-го числа щомісячно на підставі первісних документів за надані судну послуги у попередньому місяці по діючим в Порту тарифам та цінам Порт формує остаточний рахунок-акт виконаних робіт, який оплачується Клієнтом протягом 5-ти банківських днів після його виставлення.
Таким чином, судом встановлено, що нарахування пені за рахунком № 906/30 від 30.06.2009 повинно починатися 08.07.2009, за рахунком № 907/31 від 31.07.2009 -з 08.08.2009, а за рахунком № 908/31 від 31.08.2009 -з 08.09.2009.
Проте, при проведенні судом перевірки розрахунку пені, суд встановив, що сума пені, розрахованої позивачем, складає 876,66 грн., а по розрахунку суду сума пені складає 889,74 грн.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Але відповідного клопотання від заінтересованих сторін не надходило.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 876,66 грн.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „ВВК-Юг” (99014, м.Севастополь, вул.М.Крилова, буд.17, кв.17, код ЄДРПОУ 23011696, р/р 26008945192041 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт” (99011, м.Севастополь, пл.Нахімова, 5, код ЄДРОПУ 01125548, р/р 2600501885154 у ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 384986) основну заборгованість у розмірі 17088,24 грн., 3% річних у розмірі 119,66 грн., пеню у розмірі 876,66 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 180,85 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,99 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 11.11.2009
Розсилка:
1. ДП „Севастопольський морський торговельний порт”
(99011, м.Севастополь, пл.Нахімова, 5)
2. ПП „ВВК-Юг”
(99014, м.Севастополь, вул.М.Крилова ,буд.17 кв. 17)
3. Справа