Іменем України
"09" листопада 2009 р. справа № 5020-11/150
За позовом: Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора
(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61)
до: Приватного підприємства „Юрсервіс”
(99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченка, 56, кв. 69)
про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 36288,00 грн.,
суддя В.Є. Дмитрієв
Представники сторін:
прокурор - Хахаліна В.В., посвідчення № 592 від 12.03.2009, Прокуратура міста Севастополя;
позивача - Шведов О.Ю., довіреність № 5 від 18.03.2009, Державна екологічна інспекція в місті Севастополі,
відповідача - не з'явився, ПП „Юрсервіс”.
Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (далі -позивач) до Комунального підприємства „Благоустрій” Севастопольської міської Ради, Приватного підприємства „Юрсервіс” (далі - відповідачі) про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 36288,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідачів екологічних інтересів держави, яке виразилось в засміченні земельних ресурсів відходами, що є порушенням встановленого законодавством України правового режиму охорони земель та поводження з відходами.
Ухвалою від 19.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Дмитрієвим В.Є. та порушено провадження у справі №5020-11/150.
Ухвалою від 09.11.2009 провадження у справі у частині позовних вимог севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі до Комунального підприємства „Благоустрій” Севастопольської міської Ради, припинено у зв'язку з відмовою від позовних вимог у цій частині.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, за юридичною адресою відповідно до довідки Управління статистики міста Севастополя (а.с.17).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У зв'язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Прокурору та представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд -
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі -Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -Інспекція).
Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, за винятком встановленої законодавством водоохоронної зони вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, а у разі її відсутності -на відповідну адміністративну територію та територію шириною не менше двох кілометрів від урізу води вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, що розташована в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та м. Севастополя.
Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Інспекції, а також цим Положенням.
Основними завданнями Інспекції є:
- участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;
- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
10.07.2008 Інспекцією проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
У ході зазначеної перевірки встановлено, що на території біля бару „Уругвайський льотчик”, розташованого в районі західного берега бухти Омега у місті Севастополі виявлено засмічення грунту на земельній ділянці площею близько 12,0 кв.м. відходами загальним обсягом 7,56 куб.м.
Користувачем кафе-бару „Уругвайський льотчик” є приватне підприємство „Юрсервіс”.
За результатами вказаної перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.07.2008.
Статтями 3, 35, 46 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що основними принципами державної політики у сфері охорони земель, зокрема, є: пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, поряд з іншим, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності, суб'єктами права власності на які є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів -це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Спеціально відведенні місця чи об'єкти -це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Статтею 33 "Про відходи" визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Згідно з пунктом "з" частини першої статті 17, пунктом "а" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.
Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.
Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
За розрахунком позивача, шкода, заподіяна державі внаслідок засмічення відповідачем земельних ресурсів, складає 36288,00 грн. (а.с. 9).
Перевіривши даний розрахунок, суд вважає його таким, що відповідає вимогам Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.05.98 за №285/2725.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Докази, які б спростовували порушення, зазначені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.07.2008, відсутні.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 36288,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Юрсервіс” (99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченка, 56, кв. 69, код у ЄДРПОУ 33093579, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61, код ЄДРПОУ 34945496) шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 36288,00 грн., перерахувавши кошти до спеціального фонду за кодом платежу 24062100 на р/р 31516921700002, одержувач місцевий бюджет Балаклавського району, код ЄДРПОУ 24035629, банк одержувача ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного підприємства „Юрсервіс” (99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченка, 56, кв. 69, код у ЄДРПОУ 33093579, відомості про рахунки в установах банків відсутні) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 362,88 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Приватного підприємства „Юрсервіс” (99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченка, 56, кв. 69, код у ЄДРПОУ 33093579, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. в доход державного бюджету (р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є.Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 10.11.2009.
Розсилка:
1. Прокуратура міста Севастополя
(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)
2. Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор
(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)
3. Державна екологічна інспекція в місті Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61)
4. ПП „Юрсервіс”
(99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченко, 56, кв. 69)
5. Справа