Іменем України
"04" листопада 2009 р. справа № 5020-7/341
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс», м. Сімферополь,
до відповідача -Державного підприємства «Садовод», с. Верхньосадове, м. Севастополь,
про стягнення 10 379,56 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - Могила Д.В. -представник по довіреності від 08.05.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства «Садовод», с. Верхньосадове, м. Севастополь, про стягнення 10 379,56 грн., у тому числі 8 184,00 грн. основного боргу, 981,16 грн. пені, 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,63 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Також, представник позивача надав суду клопотання від 04.11.2009 р. про залучення до матеріалів справи, зокрема, квитанції № ПН464 від 04.11.2009 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за вірними банківськими реквізитами.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду міста Севастополя від 29.09.2009 р. та від 13.10.2009 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.09.2008 р. р. між сторонами був укладений договір № 123 постачання нафтопродуктів.
Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов'язувався продати нафтові олії, бензини, керосин, ДП та іншу продукцію, іменовану надалі товар, а покупець (відповідач) -прийняти та оплатити товар.
Згідно з п. 1.2. договору ціна і кількість (об'єм) товару визначаються згідно видаткових накладних або інших рівнозначних документів в яких вказані ціна та кількість товару.
Пунктом 3.1. договору передбачалось, що покупець протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання товару зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок у безготівковій формі.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав, поставивши у період з 30.09.2008 р. по 23.10.2008 р. відповідачу товар на загальну суму 8 184,00 грн. за накладними, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи, який був одержаний відповідачем за відповідними довіреностями, копії яких також додані позивачем до матеріалів справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем не виконав.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 26 від 11.08.2009 р., яка, проте, була залишена відповідачем без виконання.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі несплати у 5-тиденний строк за одержаний товар покупець сплачує пеню у розмірі 0,2% вартості відпущеного товару за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами) передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 981,16 грн. пені.
Однак, позивачем було допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку пені, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 979,93 грн. пені.
В частині стягнення 1,23 грн. пені у позові повинно бути відмовлено.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 991,77 грн. індексу інфляції за період з жовтня 2008 р. по серпень 2009 р. та 3% річних за період з 08.10.2009 р. по 23.09.2009 р. у розмірі 222,63 грн.
Проте, позивачем було допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку 3% річних, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягають 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,04 грн.
В частині стягнення 3% річних у розмірі 0,59 грн. у позові повинно бути відмовлено.
Жодних письмових заперечень, пов'язаних з предметом спору, відповідачем суду надано не було.
Контррозрахунків сум пені, індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду представлено не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 10 377,74 грн., у тому числі 8 184,00 грн. основного боргу, 979,93 грн. пені, 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,04 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а в частині стягнення 8 184,00 грн. основного боргу - визнаний ним в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2008 р. по 10.08.2009 р., підписаному обома сторонами, зокрема, відповідачем -без заперечень.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було додано до позовної заяви квитанцію № 243/268 від 23.09.2009 р., згідно якої 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу перераховані не за відповідними реквізитами.
З урахуванням викладеного, як вже зазначалось, 04.11.2009 р. позивач надав суду квитанцію № ПН464 від 04.11.2009 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за вірними банківськими реквізитами.
Таким чином 236,00 грн. витрат, сплачених за невірними банківськими реквізитами, є зайве сплаченими та підлягають поверненню позивачу.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 09.11.2009 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Державного підприємства «Садовод»(99802, м. Севастополь, с. Верхньосадове, вул. Севастопольська, б. 66, ідентифікаційний код 00412984, р/р 26007136936 у КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»(юридична адреса: 95483, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8, фактична адреса: 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 19, ідентифікаційний код 32287856, р/р 26006316551 у філії ВАТ «МТБ», м. Сімферополь, МФО 384748, або на інші рахунки) 10 377,74 грн., у тому числі 8 184,00 грн. основного боргу, 979,93 грн. пені, 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,04 грн., а також 103,78 грн. державного мита та 235,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»(юридична адреса: 95483, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8, фактична адреса: 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 19, ідентифікаційний код 32287856, р/р 26006316551 у філії ВАТ «МТБ», м. Сімферополь, МФО 384748, або на інші рахунки) з Державного бюджету (р/р 31216259700007 в УДК Печерського району м. Києва, банк: ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019, ЗКПО 26077922) зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., перераховані за квитанцією № 243/268 від 23.09.2009 р.
4). В іншій частині у позові відмовити.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
1. Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»- 95483, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8 -простим;
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»- 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 19 -простим;
3. Державному підприємству «Садовод»- 99802, м. Севастополь, с. Верхньосадове, вул. Севастопольська, б. 66 - рекомендованим.