Іменем України
"02" листопада 2009 р. справа № 5020-1/069-10/013
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Юріної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом Закритого акціонерного товариства „ЕММ”
(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і Ко”
(99029, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, буд. 15)
про стягнення заборгованості в сумі 6 494,62 грн.
За участю представників:
позивача -Волошиної А.А., довіреність № 124 від 10.11.2009;
відповідача -не з'явився.
16.09.2009 Закрите акціонерне товариство „ЕММ” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і Ко” (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 494,62 грн., з яких: 4000,00 грн. -основний борг; 2174,40 грн. -інфляційні втрати; 320,22 грн. -3% річних.
Позовні вимоги з посиланням на положення статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що Відповідач не оплатив у повному обсязі виконані Позивачем роботи механізмами, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 4000,00 грн.
Ухвалою від 17.09.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.10.2009.
Розпорядженням голови суду від 05.10.2009 № 116 справа передана до провадження судді Юріної О.М.
Ухвалою від 06.10.2009 справа прийнята до провадження судді Юріної О.М.
Представник Позивача позовні вимоги підтримала, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 17.09.2009, 07.10.2009 не виконав; направлений Позивачем на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 17.09.2009 акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 32) не підписав, відповіді на надав.
Зважаючи на закінчення строку вирішення спору, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
Як свідчать матеріали справи, у грудні 2006 року Позивач на підставі усної домовленості виконав роботи механізмами (екскаваторами Э-4321, Э-2621, КАМАЗ 5551, краном КС-3571 та робота у вихідні дні), а Відповідач прийняв вказані роботи за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000635 від 29.12.2006 без будь-яких претензій та зауважень, у зв'язку з чим Позивачем був виставлений Відповідачу рахунок-фактура №СФ-673 від 29.12.2006 всього на суму 42390,43 грн. із зазначенням строку до сплати - 31.12.2006 (а.с. 8, 9). Факт отримання Відповідачем рахунку-фактури підтверджується копією витягу з журналу Позивача про вручення рахунків (а.с. 42).
Втім, Відповідач, прийнявши виконані роботи, свої зобов'язання щодо її оплати у повному обсязі не виконав, частково сплативши Позивачеві 38390,43 грн. (а.с. 10-15), що й з'явилось підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом з вимогою сплати Відповідачем основного боргу в сумі 4000,00 грн., втрат від інфляції в сумі 2174,40 грн. та трьох процентів річних в сумі 320,22 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором про надання послуг. Ці дії згідно зі статтями 11, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у Відповідача обов'язку сплатити заборгованість за виконані Позивачем роботи у повному обсязі.
При цьому, діями, які свідчать про набуття сторонами правочину цивільних прав і обов'язків є акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000635 від 29.12.2006, засвідчений підписами уповноважених осіб сторін та скріплений печатками підприємств, зі змісту якого вбачається факт виконання робіт (надання послуг) механізмами на загальну суму 42390,43 грн. (а.с. 9). Як зазначає Позивач та вбачається з наданих ним до матеріалів справи банківських виписок з особового рахунку (а.с. 10-15), Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару в сумі 38390,43 грн.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з наведеним, встановивши, що Відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати виконаних робіт належним чином не виконав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 4000,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом, Позивач також зазначив, що оскільки Відповідач повну оплату за виконані роботи належним чином не здійснив, поряд з основною заборгованістю стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 2174,40 грн. та три процентів річних в сумі 320,22 грн. за період з 01.01.2007 по 31.08.2009.
Дійсно, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат (а.с.7) визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.
Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 320,22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2174,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня і Ко” (99029, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, буд. 15, ідентифікаційний код 16328694, р/р 2600301300277 в СФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384834; р/р 2600683 в СФ ПУМБ м. Севастополь, МФО 308092; р/р 26003945105431 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Закритого акціонерного товариства „ЕММ” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 6, ідентифікаційний код 20666184, р/р 26005035706500 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005; р/р 260070254301 в СФ Банк „Фінанси та Кредит”, м. Севастополь, МФО 384812; р/р 26008010112315 в ВАТ АКБ „АвтоКразбанк”, м. Кременчук, МФО 331100) заборгованість в сумі 6494,62 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто чотири грн. 62 коп.), з яких: 4000,00 грн. -основний борг; 2174,40 грн. -інфляційні втрати; 320,22 грн. -3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М. Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 06.11.2009.