Іменем України
"02" листопада 2009 р. справа № 5020-1/027-4/108-2/612-11/197
За позовом: Акціонерного товариства „Холдингова компанія „КИЇВМІСЬКБУД”
(вул. Суворова, 4/6, м. Київ, 01010);
(вул. Шполянської, 7/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)
до: Приватного підприємства „Пластикові системи”
(вул. Лоцманська, буд. 2, кв. 33, м. Севастополь, 99040),
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Севастопольська міська Рада
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),
Севастопольська міська державна адміністрація
(вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011),
Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі
(вул. Д. Ул'янова, 16, м. Севастополь, 99045),
Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі
(вул. Демидова, 13, м. Севастополь, 99011)
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та звільнення земельної ділянки
від розташованих на ній споруд.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
позивача - Пущик В.М., довіреність № 2067/0/2-09 від 21.04.2009, Акціонерне товариство „Холдингова компанія „Київміськбуд”,
відповідача - не з'явився, ПП "Пластикові системи",
третьої особи - не з'явився, Севастопольська міська Рада,
третьої особи - не з'явився, Севастопольська міська державна адміністрація,
третьої особи - не з'явився, Управління з контролю за використанням та охороною земель у м.Севастополі,
третьої особи - не з'явився, Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі.
Акціонерне товариство „Холдингова компанія „КИЇВМІСЬКБУД” (далі - позивач) звернулось до господарського суду із позовною заявою до Приватного підприємства „Пластикові системи” (далі -відповідач) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,03001 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеска-Молодих будівельників, та звільнення земельної ділянки від розташованих на ній споруд.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем незаконно здійснюються перешкоди позивачу у здійсненні ним господарської діяльності.
Ухвалою від 20.03.2007 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20-1/027. В якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, судом залучено до участі у справі Севастопольську міську Раду, Севастопольську міську державну адміністрацію, Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі; вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству „Пластикові системи”:
- здійснювати будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, площею 0,03001 га, розташованою за адресою: м. Севастополь, вул. Марінеско -Молодих строїтелей, на якій розташована автостоянка, що належить ПП „Пластикові системи” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №3612 від 06.06.2003;
- здійснювати будь-які дії щодо самовільного будівництва на земельній ділянці площею 0,03001 га, розташованою за адресою: м. Севастополь, вул. Марінеско -Молодих строїтелей, на якій розташована автостоянка, що належить ПП „Пластикові системи” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №3612 від 06.06.2003.
Ухвалою від 31.03.2008 на виконання розпорядження голови суду справа №20-1/027 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А., з привласненням справі номеру 20-1/027-4/108.
На виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя ухвалою від 05.12.2008 справа прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г. з привласненням № 5020-1/027-4/108-2/612.
Ухвалою від 04.09.2009 на виконання розпорядження голови суду справа прийнята до провадження суддею Дмитрієвим В.Є., з привласненням справі номеру 5020-1/027-4/108-2/612-11/197.
30.10.2007 відповідач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони позивачу чинити будь-які перешкоди у здійсненні відповідачем права приватної власності на нерухоме майно (у частині надання послуг з користування автостоянкою), розташоване за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеска, 1; заборони позивачу здійснювати будь-які дії щодо незаконного будівництва на земельній ділянці площею 0,3001 га, розташованій за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеска, 1.
З урахуванням положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України суд залишив клопотання без задоволення у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по справі.
02.04.2008 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить: зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеска, 1; зобов'язати відповідача звільнити земельної ділянки земельну ділянку за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеска, 1 від розташованої на неї автостоянки; зобов'язання відповідача та будь-яких інших осіб не чинити перешкод позивачеві у забудові земельної ділянки за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско-Молодих будівельників, вул.Маринеска, 1. Вказана заява прийнята судом.
02.11.2009 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить усунути перешкоди у здійсненні позивачем господарської діяльності шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від автостоянки, розташованої за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеска, 1, яка за своїми конструктивними рішеннями не відповідає визначенню „об'єкта нерухомості”. Вказана заява прийнята судом.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 02.11.2009 відповідач явку повноважних представників не забезпечив, до початку судового засідання надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника (вх. № 10676).
Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечував.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях є правом сторони у справі.
Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В силу статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою.
Чинне господарське процесуальне законодавство не обмежує кількості представників, яких може призначати одна особа.
В заяві відповідача про відкладення розгляду справи вказується на неможливість забезпечити явку представника позивача Іванової А.В., втім не зазначається, що заважає відповідачу направити в судове засідання іншого представника.
Крім того, згідно зі статтею 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
У зв'язку з закінченням строку вирішення спору та тим, що клопотання про продовження строку вирішення спору від представників сторін не надходило, суд позбавлений можливості продовжити строк вирішення спору.
Вказана позиція викладена також у пункті 26 інформаційного листа Вищого господарського суду України від № 01-08/530 від 29.09.2009 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищезазначене та те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає клопотання представника відповідача таким, що не підлягає задоволенню.
Представникам сторін та третіх осіб у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд -
30.03.2006, на виконання рішення Севастопольської міської Ради № 4691 від 15.02.2006, між Севастопольською міською Радою та Акціонерним товариством „Холдингова компанія „КИЇВМІСЬКБУД” укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,3379 га, розташованої за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско-Молодих будівельників.
Судом також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06.06.2003, укладеного між приватним підприємством „Пластикові системи” та фізичною особою Аранцевою С.М., відповідач є власником автостоянки, яка складається із сторожки літер „А”, огорож, брами, розташованих за адресою: м.Севастополь, вул. Маринеско, 1.
Право власності відповідача на вказану автостоянку підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.03.1999.
Актом державної технічної комісії про приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту від 16.02.1999, затвердженим наказом Інспекції державного архітектурно-технічного контролю № 62 від 18.02.1999 (а.с.59-60), зазначена автостоянка прийнята до експлуатації.
При цьому, відповідно до акту перевірки дотримання земельного законодавства № 2409 від 12.12.2006 (а.с. 64) земельна ділянка загальною площею 1,3379 га, розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско-Молодих будівельників, яка була передана в оренду позивачу, включає й земельну ділянку, на якій розташована автостоянка відповідача.
Позивачем на орендованій ним земельній ділянці здійснюється будівельна діяльність, тому наявність на вказаній земельній ділянці автостоянки відповідача здійснює перешкоди позивачу в користуванні його майном.
Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності чи право користування земельною ділянкою на підставі рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.
Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній чи комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право користування земельною ділянкою відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України виникає після отримання його користувачем документу, який посвідчує право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельною ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.04.2009 по справі №5020-2/210 за позовом Приватного підприємства „Пластикові системи” до Акціонерного товариства „ХК „Київміськбуд” про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування власністю, а саме автостоянкою, розташованою за адресою: м. Севастополь, вул. Маринеско, 1, встановлено наступне.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної при розгляді справи №5020-2/210, конструктивні елементи, з яких складається автостоянка, розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско, 1, а саме пункт охорони та огорожа, не відповідають за своїми конструктивними рішеннями нормативно встановленому визначенню „об'єкт нерухомості”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.209 зазначене рішення залишене без змін.
Відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, судом встановлено, що автостоянка, розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско, 1, фактично не є об'єктом нерухомості.
Посилання відповідача на договір про право користування землею на умовах оренди № 330 від 20.10.1998, укладений між Севастопольською міською державною адміністрацією та підприємцем Аранцевою С.М., відповідно до розділу 1 якого підприємець Аранцева С.М. отримала у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,3001 га, розташовану в районі вул.Маринеско, для розміщення тимчасової автостоянки (а.с. 52) суд не приймає до уваги, з урахуванням наступного.
По-перше, судом встановлено, що відповідач не є стороною зазначеного договору.
По-друге, зазначений договір припинив свою дію, що підтверджується листом Севастопольської міської державної адміністрації № 958-79 від 30.07.2003 (а.с. 56).
Таким чином, оскільки автостоянка, розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско, 1, фактично не є об'єктом нерухомості, а документи, які б підтверджували наявність у відповідача права власності або права користування спірною земельною ділянкою, відсутні, він відповідно до вимог Земельного кодексу України не може вважатися землекористувачем вказаної земельної ділянки.
Частиною другою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Проте, придбання відповідачем за договором купівлі-продажу від 06.06.2003 певного майна, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці, та, як встановлено судом, не є нерухомим майном, не породжує у останнього автоматичного виникнення права на земельну ділянку.
Крім того, користування майном, яке не є нерухомим, за змістом норм статті 181 Цивільного кодексу України, не пов'язане з земельною ділянкою, і це майно може вільно переміщуватися у просторі.
В свою чергу, відповідач здійснював будівництво на орендованій у встановленому порядку для цієї мети земельній ділянці, не допускаючи порушень.
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач своїми протиправними діями дійсно чинить перешкоди позивачеві в користуванні майном позивача, а саме автостоянкою, розташованою за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеско, 1, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Приватне підприємство „Пластикові системи” (99040, м. Севастополь, вул. Лоцманська, буд. 2, кв. 33, код ЄДРПОУ 31505102, відомості про рахунки в установах банків відсутні) усунути Акціонерному товариству „Холдингова компанія „КИЇВМІСЬКБУД” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052, відомості про рахунки в установах банків відсутні) перешкоди у здійсненні господарської діяльності, шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,3001 га, розташованої за адресою: м.Севастополь, вул.Маринеска, 1, від автостоянки.
3. Стягнути з Приватного підприємства „Пластикові системи” (99040, м.Севастополь, вул. Лоцманська, 2, код ЄДРПОУ 31505102, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Акціонерного товариства „ХК „Київміськбуд” (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052, відомості про рахунки в установах банків відсутні) державне мито у розмірі 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 05.11.2009
Розсилка:
1. АТ „Холдингова компанія „КИЇВМІСЬКБУД”
(вул. Суворова, 4/6, м. Київ, 01010);
(вул. Шполянської, 7/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)
2. ПП „Пластикові системи”
(вул. Лоцманська, буд. 2, кв. 33, м. Севастополь, 99040),
3. Севастопольська міська Рада
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),
4. Севастопольська міська державна адміністрація
(вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011),
5. Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі
(вул. Д. Ул'янова, 16, м. Севастополь, 99045),
6. Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі
(вул. Демидова, 13, м. Севастополь, 99011)
7. Справа