33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" жовтня 2009 р. Справа № 2/15
За позовом Закритого акціонерного товариства «Галичина»
до відповідача -1 Закритого акціонерного товариства «РіМал»
відповідача-2 Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рівненська міська рада
про визнання договору дійсним та визнання права власності
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: представник не з'явився
від третьої особи: Желязкова М. (довіреність №40 від 09.01.2009 року)
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство «Галичина»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «РіМал»про визнання Договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 12.12.2003 року дійсним та визнання права власності ЗАТ «Галичина»на цілу частку приміщення першого поверху №17 площею 68,7 кв.м. складу «Г-1», розташованого у м.Рівне, вул.Хмільна, буд.40.
Рішенням господарського суду Рівненської області по справі №2/15 від 25.03.2009 року позов ЗАТ «Галичина» залишено без розгляду. Постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Позовні вимоги мотивовані наступним: відповідно до Договору без номера від 12.12.2003 року ЗАТ «РіМал»було продано ЗАТ «Галичина»приміщення 1-го поверху №17, загальною площею 68,7 кв.м. складу літ. «Г-1»№ 00203, що знаходиться по вул. Хмільна, 40 у м.Рівне.
Оплата за придбане приміщення позивачем була проведена у визначеній в Договорі сумі 28000, 00 грн., в тому числі 4666, 67 грн. - ПДВ, згідно платіжних доручень №339 від 06.01.2004 року на суму 14000,00 грн.; №768 від 30.01.2004 року на суму 5000,00 грн.; №614 від 05.03.2004 року на суму 8000, 00 грн.; №1146 від 25.03.2004 року на суму 1000,00 грн. Після повної оплати вартості приміщення воно було передано-прийнято сторонами Договору згідно Акту №05 від 30.03.2004 року і накладної №30 від 30.03.2004 року. Відповідно до вищеназваних первинних документів накладної № ЗГ-0002998 придбане приміщення було взято позивачем на баланс.
З метою забезпечення реалізації права власності на придбаний об'єкт нерухомості позивачем 01.06.2006 року до КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»подано заяву №76 про реєстрацію права власності на нерухоме майно. До заяви були додані такі документи: оригінал договору купівлі-продажу від 12.12.2003 року, оригінал акту приймання-передачі №05 від 30.03.2004 року, оригінал Довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, копія Наказу ФДМУ №84 від 01.03.2002 року, копія Довідки статистики про включення ЗАТ «Галичина»до ЄДРПОУ. Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»відмовило в реєстрації права власності на об'єкт з підстав не дотримання умов, які повинні передувати договору, укладеному між двома юридичними особами - відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з реєстру справ. У договорі купівлі-продажу об'єкта нерухомості не визначена частка відчужених приміщень.
В матеріалах справи наявне Доповнення до позовних вимог, згідно з яким позивач просить суд визнати договір б/н від 12.12.2003 року, укладений між ЗАТ «Галичина»та ЗАТ «РіМал»дійсним, та визнати право власності ЗАТ «Галичина»на частку у розмірі 12/100 будівлі складу «Г-1»№17, площею 68,7 кв.м., розташоване на першому поверсі на вул.Хмільній, буд.40 у м.Рівне. Вищевказане доповнення позовних вимог за своєю суттю є заявою позивача про зміну позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5177210.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5177210. У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що позивачем дійсно оплачено вартість приміщення 1-го поверху №17, загальною площею 68,7 кв.м. складу літ. «Г-1»№00203, що знаходиться по вул..Хмільній, буд.40 в м.Рівне у сумі 28000,00 грн., придбаного на підставі договору від 12.12.2003 року. При цьому приміщення було фактично передане відповідачем згідно двостороннього акту №05 від 30.03.2004 року. На момент укладення договору відповідно до чинного Цивільного кодексу України посвідчення договору не вимагалось. Відповідач пояснив, що не претендує на продане позивачу приміщення.
Відповідачем-2 до матеріалів справи долучено Рішення Рівненського міського суду від 10.06.2008 року по справі №2-4604 за позовом Оробець К.П., Бесараба В.Я., Капранчук Л.Л., Гаха В.О. до Нікітського С.Ф., Закритого акціонерного товариства «РіМал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллін», Іванців В.М. про визнання права власності на цілі частки майна., з якого вбачається, що судом визнано право власності Закритого акціонерного товариства «РіМал»12/100 частин будівлі складу «Г-1»на вул. Хмільній, буд.40 в місті Рівне у складі приміщення №17, загальною площею 68,7 кв.м..
Розгляд справи неодноразово відкладався, беручи до уваги закінчення двомісячного строку розгляду спору, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача-2, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
При винесенні рішення суд
12.12.2003 року між Закритим акціонерним товариством «РіМал»(далі - Продавець) та Закритим акціонерним товариством «Галичина»(далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), згідно з умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця майно згідно п.1.3. Договору, а Покупець прийняти та оплатити об'єкт продажу.
Відповідно до п.1.2. Договору об Договору об'єкт продажу належить Продавцю на підставі Свідоцтва про власність №187 від 29.12.1995 року та Наказу ФДМУ №84 від 01.03.2002 року.
Відповідно до п.1.3. Договору об'єкт продажу знаходиться за адресою м.Рівне, вул..Хмільна, буд. 40, загальною площею 68,7 кв.м. - приміщення 1-го поверху №17, складу літ.«Г-1», інв.№00203.
Відповідно до п.1.4. Договору загальна вартість об'єкту продажу становить 28000,00 грн..
Сторони п.1.5. Договору погодили, що право власності на об'єкт продажу переходить до Покупця в момент повної оплати згідно п.1.4. даного Договору.
Відповідно до п.3.1. Договору передача об'єкту продажу Продавцем і приймання його Покупцем засвідчується Актом прийому-передачі, що підписується Сторонами.
На виконання умов Договору Платіжними дорученнями №339 від 06.01.2004 року на суму 14000,00 грн., №768 від 30.01.2004 року на суму 5000,00 грн., №614 від 04.03.2004 року на суму 8000,00 грн., №1146 від 25.03.2004 року на суму 1000,00 грн. позивачем оплачено відповідачу вартість об'єкту продажу.
За Актом №05 від 30.03.2004 року (а.с.15) позивач передав відповідачу приміщення №17, площею 68,7 кв.м., частина складу «Г-1», інв.№00203, за адресою м.Рівне, вул. Хмільна, буд. 40.
Приміщення складу, інв. №00203, за адресою: м.Рівне вул. Хмільна, буд. 40 передане ЗАТ «РіМал»у власність на підставі Договору купівлі-продажу від 13.09.1995 року №31, згідно Наказу Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області №84 від 01.03.2002 року (а.с.19-20)
Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»21.03.2003 року виготовлено технічний паспорт №31994 будівлі складу літ «Г-1»за адресою м.Рівне, вул.Хмільна, буд.40 (ЗАТ «Галичина»- 4/100).
Позивач стверджує, що відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс набрав чинності з 01.01.2004 року, тобто після укладення ЗАТ «Галичина» і ЗАТ «РіМал»договору купівлі-продажу спірного приміщення. За правовими нормами ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, (який відповідно до п.2 прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України втратив чинність з 01.01.2004 року), нотаріальне посвідчення даного договору не є обов'язковим. Відтак на думку позивача до названого договору мають бути застосовані правила п.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України внаслідок чого спірний договорі слід визнати дійсним.
Проте суд не погоджується з вищевказаними твердженнями позивача з огляду на наступне: відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
З врахуванням того, що правовідносини за Договором купівлі-продажу від 12.12.2003 року виникли до 01 січня 2004 року, то застосуванню підлягають норми ЦК України в редакції 1963 року.
Відповідно до ст.47 ЦК УРСР (чинного на момент укладення договору купівлі-продажу від 12.12.2003 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення оформлення не вимагається.
Однак, згідно ч. 1 ст. 154 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) чинного на момент укладення спірного договору, коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.
Тобто, суд може визнати дійсною лише таку угоду, яка за законом підлягала нотаріальному посвідченню, але сторони уклали її без додержання цієї форми й одна зі сторін виконала її повністю або частково, а друга ухиляється від нотаріального оформлення укладеної нею угоди.
Відповідно до норм ЦК УРСР обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягали: договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (в тому числі при придбанні на біржових торгах), міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна.
Таким чином, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів виробничого призначення, укладених до 2004 року, не потребувало обов'язкового нотаріального посвідчення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, при укладенні спірного договору його учасниками було дотримано всіх істотних умов. Умови договору сторони виконали повністю: майно було передане та сплачено за нього кошти. Жодна зі сторін не мала претензій одна до одної щодо невиконання чи неналежне виконання умов договору. Виконання умов договору в повному обсязі можливе лише за наявності волевиявлення обох сторін.
Укладаючи договір купівлі-продажу майна, сторони не домовились та не дійшли згоди щодо його нотаріального посвідчення.
В матеріалах справи відсутні докази ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, який позивач просить визнати дійсним, а сам факт визнання відповідачем позовних вимог не може свідчити про його ухилення від виконання дій, не передбачених договором та законом. За таких обставин, оскільки вартість майна була сплачена позивачем в повному обсязі та відбулася фактична передача майна за договором, а згоди про нотаріальне посвідчення договору сторони не дійшли, то вимоги позивача про визнання дійсним Договору купівлі-продажу б/н від 12.12.2003 року є безпідставними.
Чинним на момент укладення вказаного договору Цивільним кодексом УРСР не було передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між юридичними особами, тому достатнім є його укладення у встановленій законом простій письмовій формі, а, отже, у суду відсутні підстави для визнання його дійсним.
Позивач просить суд визнати право власності ЗАТ «Галичина»на частку у розмірі 12/100 будівлі складу «Г-1»№17, площею 68,7 кв.м., розташоване на першому поверсі на вул.Хмільній, буд.40 у м.Рівне.
Спірні правовідносини виникли між сторонами по справі до набрання чинності Цивільного кодексу України, оскільки право власності позивача не було оформлено до набуття чинності Цивільним кодексом України і цивільні правовідносини щодо права власності продовжують існувати після набрання чинності зазначеним законодавчим актом, то при вирішенні позовної вимоги про визнання права власності необхідно керуватись положеннями Цивільного кодексу України.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до с.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Позивач набув права власності на об'єкт нерухомості в момент передачі його за Актом приймання-передачі від №05 від 30.03.2004 року, проте в матеріалах справи наявне Рішення Рівненського міського суду від 10.06.2008 року по справі №2-4604 за позовом Оробець К.П., Бесараба В.Я., Капранчук Л.Л., Гаха В.О. до Нікітського С.Ф., Закритого акціонерного товариства «РіМал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллін», Іванців В.М. про визнання права власності на цілі частки майна, з якого вбачається, що судом визнано право власності Закритого акціонерного товариства «РіМал»12/100 частин будівлі складу «Г-1»на вул. Хмільній, буд.40 в місті Рівне у складі приміщення №17, загальною площею 68,7 кв.м..
Необхідно зазначити, що в мотивувальній частині рішення Рівненського міського суду від 10.06.2008 року по справі №2-4604 судом встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належить будівля складу «Г-1»на вулиці Хмільній, буд. 40 в м.Рівне, а саме: Оробець К.П. - 12/100 частин, Бесарабу В.Я. - 15/100 частин, Капранчук Л.Л. - 23/100 частини, Гаху В.О. - 16/100 частин, Нікітському С.Ф. - 12/100 частин, ЗАТ «РіМал»- 4/100 частини, ТОВ «Еллін»- 7/100 частин, Іванців В.М. -11/100 частин. Право власності сторін на вказане майно виникло на підставі договорів купівлі-продажу та зареєстроване в комунальному підприємстві «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації». Поділ приміщень між позивачами та відповідачами по справі проведений в натурі. Позивачі мають ізольовані приміщення в будівлі складу «Г-1»на вулиці Хмільній, 40 в місті Рівне, що, крім іншого, відображено у договорах купівлі-продажу, на підставі яких позивачі набули право власності. Належні позивачам приміщення будівлі можуть використовуватися і використовуються як окремі об'єкти нерухомого майна. Однак реєстрація права власності позивачів на належні їм приміщення будівлі, як частки будівлі створює перешкоди у реалізації права власності. Згідно з резолютивною частиною судом визнано право власності Закритого акціонерного товариства «РіМал»12/100 частин будівлі складу «Г-1»на вул. Хмільній, буд.40 в місті Рівне у складі приміщення №17, загальною площею 68,7 кв.м..
З огляду на вищевказане на момент розгляду справи право власності на спірне приміщення, а саме: 12/100 частин будівлі складу «Г-1»на вул.Хмільній, буд.40 в місті Рівне у складі приміщення №17, загальною площею 68,7 кв.м. належить ЗАТ «РіМал».
Відповідно до ч.4 ст.34 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписаний "02" листопада 2009 року