79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.10.09 Справа№ 10/202
За позовом: Самбірський міжрайонний прокурор в інтересах держави, уповноважений державою орган -Самбірська міськаї рада в особі Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Самбір
до відповідача: Самбірська житлово-експлуатаційна контра № 1, м.Самбір
про стягнення 1014 грн. 23 коп.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
від прокуратури- Макогон Ю. - представник прокуратури ;
Від позивача : Павлович М.Г. - довіреність №123 від 08.10.2009р.;
Від відповідача: не з”явився;
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноважений державою орган -Самбірська міська рада в особі Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Самбір до Самбірської житлово-експлуатаційна контра № 1, м.Самбір про стягнення 1014 грн. 23 коп.
Ухвалою суду від 14.09.2009р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 08.10.2009р.
Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в сумі 514 грн. 23 коп.
Представник позивача позовні вимоги підтримує частково, і у зв”язку зі сплатою Позивачем 500 грн. боргу просить стягнути 514 грн. 23 коп.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено:
Самбірською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку дотримання договірного законодавства в Самібрському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства, в результаті чого встановлено, що в управлінні не в повній мірі вживаються заходи до виконання своїх договірних зобов”язань абонентами.
Перевіркою встановлено, що між Самбірським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (Позивач) та Житлово-експлуатаційною конторою №1 м.Самбора (Відповідач) укладено договір від 10.04.2009р. про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.
Згідно п.1.1 Договору , Позивач взяв на себе зобов”язання забезпечувати абонента питною водою , а також приймати від нього стічні води, а Відповідач зобов”язався своєчасно оплачувати за надані йому послуги .
Розрахунки за воду, використану Абонентом та стоки здійснюються до 25 числа поточного місяця згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та чинним законодавством України за затвердженими тарифами (п.4).
Відповідач систематично порушував термін оплати по договору , у зв'язку з чим станом на 04.09.2009р. виникла заборгованість в сумі 1014 грн. 23 коп.
В засідання суду 08.10.2009р. Позивачем подано суду докази часткової сплати Відповідачем основного боргу у розмірі 500 грн. , про що як доказ долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень за № 539 від 03.09.2009р., №547 від 08.09.2009р. та № 551 від 09.09.2009р.
Таким чином, станом на день розгляду спору в суді сума боргу становить 514 грн. 23 коп.
Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення прокурора та позивача, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
На день розгляду спору в суді Відповідачем сплачено 500 грн. 00 коп. основного боргу, тому в цій частині провадження у справі слід припинити.
Доказів виконання господарського зобов”язання у повній сумі чи заперечень на позов відповідач суду не представив.
Таким чином , існують усі правові підстави до стягнення з Відповідача 514 грн. 23 коп. боргу.
Відповідно до ст. 361 Закону України „Про прокуратуру” , підставою для представлення прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб , що вчиняються між ними або державою.
Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою , вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 по справі про організацію тлумачення положень ст. 2 ГПК України :
- під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у ч.2 ст.2ГПК України , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України та статей 2 і 29 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор , реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст..49ГПК України слід віднести на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 509,530,599 ЦК України, ст. ст. 2, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Самбірської житлово-експлуатаційної контри № 1 (81400, м.Самбір, вул. Б.Хмельницького, 11 Львівської області і.н. 05452267) на користь Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (81400, м.Самбір, вул. Шевченка, 59А ЄДРПОУ 05514293) 514 грн. 23 коп. боргу.
3. Стягнути з Самбірської житлово-експлуатаційної контри № 1 (81400, м.Самбір, вул. Б.Хмельницького, 11 Львівської області і.н. 05452267) в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита;
4. Стягнути з Самбірської житлово-експлуатаційної контри № 1 (81400, м.Самбір, вул. Б.Хмельницького, 11 Львівської області і.н. 05452267) в доход державного бюджету України 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В частині стягнення 500 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.
5. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя