Кіровоградської області
"16" травня 2007 р.
Справа № 3/45
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув і справу № 3/45
за позовом: Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа";
до відповідача: Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Надія";
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1";
про вилучення майна та стягнення 431 076 грн. 08 коп.
Представники:
позивача - корпорації "Украгропромбіржа" - Степанов Д.П., довіреність б/н від 21.01.07;
відповідача - Пронін Ю.А., довіреність № 1 від 20.03.07;
третьої особи - участі не брав.
Заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, у якій просить стягнути з закритого акціонерного сільськогосподарського товариства (ЗАСТ) "Надія" в доход Державного бюджету України 431 076 грн. 08 коп. заборгованості, вилучити із незаконного володіння відповідача комбайн "Джон Дір" М-9500 шасі НО 9500х667099, двигун RG 6076Н578951.
ЗАСТ "Надія" проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позовна заява і додані до неї матеріали не містять обґрунтувань необхідності захисту інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа" в порядку і формі, встановлених ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", тим більш вказані особи не наділені правом звернення до суду, оскільки згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.00 № 500 право вимоги щодо заборгованості сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання перед державним бюджетом за отриману ними у 1996-1997 роках зернозбиральну техніку за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії, до повного погашення заборгованості передано обласним державним адміністраціям; на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.00 № 500 договорі з правонаступником АП "Надія" не був переукладений, нові умови реструктуризації заборгованості отримувача зернозбиральної техніки перед державним бюджетом не розроблені; строк позовної давності, який розпочався з 01.10.01, пропущений; сума пред'явлених вимог не відповідає дійсним обставинам справи; по договору № 66 від 30.09.1996 р. постачальник передав, а товаровиробник отримав на підставі акту приймання-передачі, накладної № 101 комбайн М-9500 вартістю 123 548 доларів США, жатку для кукурудзи - 27 766 доларів США, один комплект запасних частин, всього на суму 151 314 дол. США, по договору № 66 від 23.04.1997 р., актів приймання-передачі № 5 від 23.04.1997 р., № 21 від 09.06.1997 р., 23 від 08.07.1997 р., накладних № № 5, 21, 23 постачальник передав, а товаровиробник одержав жатку для зернових вартістю 16 073 доларів США, приставку для соняшника - 12 780 дол. США, ремінний передач - 10 479 дол. США, всього на суму 39 332 дол. США, загальна вартість поставленої техніки становить 190 646 дол. США; відповідно до бухгалтерських даних ЗАСТ "Надія" оплата за одержану техніку проведена на суму 176 219, 1 дол. США, і станом на 01.03.07 різниця між вартістю поставленої та оплаченої техніки складає 14 429,9 дол. США або 72 855 грн. 85 коп.; з моменту передачі комбайну "Джон-Дір" М-9500 сільгосптоваровиробник є його власником, тому вимоги про вилучення комбайну із чужого незаконного володіння є безпідставними.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників корпорації "Українська Універсальна агропромислова Біржа", відповідача господарський суд встанови наступне.
Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України, Державного комітету України по матеріальних резервах від 22.05.1996 р. № 155/113/63, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1996 р. за № 302/1327 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.1996 р. "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" був затверджений "Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктом господарювання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції".
Відповідно до редакції пунктів 1, 2, 3 названого Порядку, корпорація "Украгропромбіржа" отримує за рахунок кредитів Ексімбанку США та інших банків-кредиторів сільськогосподарську техніку "Джон Дір" і поставляє її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання під заставу продовольчого зерна і іншої продукції, які будуть вирощуватись і вироблятись в період з 1996 по 2001 рік на підставі укладання з ними договорів на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років; передача техніки фірми "Джон Дір" на умовах розстрочки платежу здійснюється корпорацією "Украгропромбіржа" актом передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір" і після їх передачі техніки власником її є одержувач; сільськогосподарські товаровиробники та інші суб'єкти господарювання за отриману техніку розраховуються з корпорацією "Украгропромбіржа" шляхом щорічної до 1 жовтня поставки продовольчого зерна м'якої пшениці третього класу (з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитів) до державного резерву в кількості, передбаченій договорами на дату одержання техніки із розрахунку 115 дол. США (у валюті України за курсом Національного банку на момент здачі зерна) за одну тонну без ПДВ протягом 5 років на умовах розстрочки платежу та поставки в рахунок держрезерву сільгосппродукції як плати за техніку, одержану згідно з актом передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", або власними коштами (з урахуванням відсотків за користування кредитом) відповідно до курсу національного банку України на день розрахунків з державним бюджетом.
Названий "Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктом господарювання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції" діяв до 22.08.1997 р.
Корпорація "Украгропромбіржа" - постачальник (продавець), АП "Надія - товаровиробник (покупець), КХП № 1 - хлібоприймальне підприємство уклали договір № 66 від 27.09.1996 р. за формою, визначеною як додаток № 1 до названого вище Порядку. За умовами такого договору постачальник зобов'язався поставити і передати товаровиробнику комбайн М-9500 ціною 163 183,4 дол. США, жатку для кукурудзи 893 ціною 36 763,2 дол. США, запасні частини ціною 11 064,9 дол. США, всього на суму 211 012 дол. США (без % ставки 8 578,0); товаровиробник (покупець) зобов'язався поставити хлібоприймальному підприємству для розрахунків з корпорацією "Украгропромбіржа" за отриману техніку, за обслуговування кредиту 1835 т продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу в строки не пізніше 1 жовтня щорічно - у 1996 р. - 265, 1997 р. - 393, 1998 р. - 369, 1999 р. - 349, 2000 р. - 328, 2001 р. - 132, тобто фактично - 1836 т, з яких 30 т (по 5 т щорічно) - корпорації "Украгропромбіржа"; хлібоприймальне підприємство зобов'язалося протягом 6 років прийняти названу кількість продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу, забезпечити зберігання, окремий облік та передачу прийнятого від товаровиробника зерна до державного резерву та корпорації "Украгропромбіржа".
По акту передачі-приймання № 66 від 30.09.1996 р. корпорація "Украгропромбіржа" передала КСП "Колос" комбайн М-9500 ціною 123 548 дол. США, жатку для кукурудзи ціною 27 766 дол. США, всього на суму 151 314 дол. США.
Названі особи уклали також і трьохсторонній договір № 66 від 23.04.1997 р., за умовами якого корпорація зобов'язалася передати товаровиробнику - КСП "Золотий Колос" 1 жатку для зернових ф. 22, приставку для збирання соняшнику, ремінний підбирач, до комплекту яких входять запасні частини, на загальну суму 2 184 дол. США; товаровиробник зобов'язався до 1 жовтня щорічно проводити розрахунки до державного бюджету за отриману техніку у 1997 р. на суму 11 797,4 дол. США, 1998 р. - 11 366,5 дол. США, 1999 р. - 10 558,4 дол. США, 2000 р. - 9 965,9 дол. США, 2001 р. - 10 181,3 дол. США, всього - 53 869,5 дол. США, корпорації "Украгропромбіржа" (з урахуванням ПДВ) у 1997 р. - 244,8 дол. США, 1998 р. - 235,9 дол. США, 1999 р. - 219,1 дол. США, 2000 р. - 206,8 дол. США, 2001 р. - 211,3 дол. США, всього - 1 117,9 дол. США.
Фактично постачальник передав, а товаровиробник одержав на підставі передачі-приймання № 5 від 23.04.1997 р., накладної № 5 жатку для зернових вартістю 16 073 дол. США, на підставі акту приймання-передачі № 21 від 09.061997 р., накладної № 21 приставку для соняшника вартістю 12 780 дол. США, на підставі акту передачі-приймання № 23 від 08.07.1997 р., накладної № 23 ремінний передач вартістю 10 479 дол. США, всього на суму 39 332 дол. США
Загальна вартість сільськогосподарської техніки, одержаної товаровиробником - КСП "Золотий Колос" становить 190 646 дол. США.
Звертаючись до господарського суду в інтересах держави, заступник прокурора Дарницького району розрахунок суми позову проводить із зазначенням суми боргу - 261 111,9 дол. США, однак при цьому складові частини такої суми не викладає.
Розрахунок суми заборгованості - 431 076 грн. 08 коп. ( 85 361,6 дол. США) складений заявником позову із застосуванням даних двостороннього акту звірки розрахунків з державним бюджетом ЗАСТ "Надія" від 31.07.06 по одному з договорів - № 66 від 25.09.1996 р. Такий акт містить розбіжності у даних сторін, що його підписували.
Підстави, за яких акт звіряння розрахунків за трьохсторонніми договорами оформлювався із зазначенням у ньому лише двох сторін - постачальника та товаровиробника, не викладені.
Звірка взаєморозрахунків між постачальником та товаровиробником шляхом оформлення відповідних актів передбачена у п. 18 Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів, затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 22.08.1997 р. № 14/185/56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.1997 р. за № 388/2192. На підставі даного Порядку корпорація "Украгропромбіржа", АП "Надія" (ЗАСТ "Надія") та Кіровоградське хлібоприймальне підприємство № 1 (КХП № 1) договори не укладали.
ЗАСТ "Надія" є правонаступником АП "Надія", в підтвердження чого першим надані відповідні документи.
За доводами відповідача та наданими у їх підтвердження доказами станом на 01.03.07 різниця між вартістю поставленої сільськогосподарської техніки та сумою фактично сплачених коштів становить 72 855 грн. 85 коп.
Заявник позову, позивачі не виклали погодження, як і спростування, таких даних.
Порядок обліку розрахунків за отримані зернозбиральні комбайни "Джон Дір" до 22.08.1997 р. регулювався згідно п. п. 11-23 Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктом господарювання зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір", проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції. Однією з сторін, що брала обов'язкову участь у оформленні документів обліку була корпорація "Украгропромбіржа".
Не подавалися господарському суду заступником прокурора Дарницького району м. Києва та позивачами докази вжиття заходів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.00 № 500 "Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996-1997 роках зернозбиральну техніку американської фірми "Джон Дір". Особи, зазначеними у п. 1 такої постанови, в тому числі Міністерство аграрної політики та корпорація "Украгропромбіржа", зобов'язані були провести у місячний термін інвентаризацію зернозбиральної техніки американської фірми "Джон Дір", здійснити взаємозвіряння сум заборгованості кожного отримувача техніки перед державним бюджетом і за результатами інвентаризації корпорація "Украгропромбіржа" мала укласти з отримувачами зернозбиральної техніки угоди про умови та порядок відшкодування витрат державного бюджету та переукласти договори застави для забезпечення їхніх зобов'язань стосовно відшкодування цих витрат. Докази виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.00 № 500 відсутні.
Пунктом 3 названої постанови право вимоги суми заборгованості сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання передавалося Раді Міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям, і такі суми мали спрямовуватися виключно на проведення розрахунків з державним бюджетом на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 р. № 2057.
У позовній заяві не містяться дані про заході, здійснені Кіровоградською обласною державною адміністрацією по виконанню покладених на неї повноважень та суми, одержані (або про відсутність одержання) при використанні нею права вимоги до АП "Надія" чи ЗАСТ "Надія".
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.00 № 500 обласні державні адміністрації разом із корпорацією "Украгропромбіржа" було зобов'язано забезпечити документальне оформлення правонаступництва за отриману колективними сільськогосподарськими товариствами в 1996-1997 роках зернозбиральну техніку за рахунок іноземних кредитів під державні гарантії, включаючи прострочену заборгованість перед державним бюджетом, а також поточні та планові розрахунки згідно з договорами про поставку цієї техніки.
Докази здійснення заходів на виконання таких вимог господарському суду не подавалися.
Таким чином, виходячи із викладеного заступник прокурора Дарницького району м. Києва, Міністерством аграрної політики України, корпорацією "Українська Універсальна Агропромислова Біржа" не додержано вимог п. 33 Господарського процесуального кодексу України та не доведено обставин, на які містить посилання позовна заява - наявність заборгованості відповідача у сумі 431 076 грн. 08 коп. за отриману по договорах за № № 66 від 27.09.1996 р., 23.04.1997 р. сільськогосподарську техніку у сумі
Термін проведення розрахунків у названих договорах поставки сільськогосподарської техніки, починався з 1996 р. та закінчився у 2001 р. (протягом 6 років). Щороку розрахунки мали проводитися до 1 жовтня.
Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР, чинного до 01.01.04, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов; право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Право на позов у товаровиробника за договорами поставки починалося відповідно 01.10.1996 р., 01.10.997 р., 01.10.1998 р., 01.10.1999 р., 01.10.2000 р., 01.10.2001 р.
Загальний строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється три роки за ст. 72 Цивільного кодексу Української РСР. Наслідком закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову, як то встановлено ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР є підставою для відмови в позові.
Строки позовної давності для захисту прав товаровиробника (порушено право Міністерства аграрної політики України у позові не доводилося) у конкретному випадку закінчилися відповідно 01.10.1999 р., 01.10.2000 р., 01.10.2001 р., 01.10.2002 р., 01.10.2003 р., 01.10.2004 р. Однак, він закінчився 01.10.04.
Твердження корпорації "Українська Універсальна Агропромислова Біржа" про те, що перебіг позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, був перерваний визнанням боргу товаровиробником при складанні акту звірки розрахунків є безпідставним.
Норма про переривання перебігу позовної давності містить Цивільний Кодекс України, який, як було зазначено вище набув чинності з 01.01.04. До визнання боргу відповідачем при підписанні ату звіряння до 01.01.04 ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України не може бути застосована. На час складання акту звіряння у 2006 році строк позовної давності вже сплив, тому не можна вважати, що строк, встановлений ст. 72 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 257 Цивільного кодексу України, перервався при складанні акту звіряння у 2006 році.
Крім того, сума, щодо якої на думку корпорації строк позовної давності не сплив, не вказана.
Спір переданий на вирішення господарського суду 16.02.07 (виходячи із поштового штемпелю на конверті, у якому надіслані позовна заява та додані до неї докази), тобто із порушення трирічного строку. Поважні причини, за яких строк позовної давності не викладені, не доведені та фактично відсутні.
З 01.01.04 набув чинності Цивільний кодекс України, згідно ч. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" якого правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Станом на 01.01.04 не сплив строк позовної давності щодо зобов'язань АП "Надія", ЗАСТ "Надія" по поставця продовольчого зерна м'якої пшениці 3-го класу, та розрахунку грошовими коштами станом по зобов'язаннях на 01.10.2001 р.
Відповідно до редакції ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
СТОВ "Золотий колос" заявлено про застосування позовної давності.
Так як відсутні поважні причини пропущення позовної давності, господарський суд застосовує позовну давність, що є однією з підстав відмови у позові.
Заступник прокурора м. Києва у позові вимагає вилучити із незаконного володіння СТОВ "Золотий Колос" комбайн "Джон Дір" М-9500 шасі НО 9500х667099, двигун RG 6076Н578951.
Як встановлено ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позовна заява, подана заступником прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави, позивачами у якій зазначені Міністерство аграрної політики України та корпорація "Українська Універсальна Агропромислова Біржа" (із приватною формою власності), не містить зазначення особи, яка, на думку заявника позову, є власником зернозбирального комбайну, викладення та обґрунтування тих обставин, що АП "Надія", ЗАСТ "Надія" незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа таким майном.
Як було встановлено названим вище Порядком, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.1996 р. за № 302/1327, після передачі техніки власником її є одержувач, тобто - товаровиробник.
Докази того, що власником зернозбирального комбайну є інша, ніж товаровиробник особа, відсутні.
Господарський суд вважає за необхідно врахувати те, що Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ні Міністерство аграрної політики України, ні корпорація "Українська Універсальна Агропромислова Біржа" не визначені особами. уповноваженими державою на одержання сум по розрахунках за сільськогосподарську техніку іноземного виробництва, закуплену за рахунок іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії.
З викладених підстав позов заступника прокурора Дарницького району м. Києва визнаний господарським судом поданим безпідставно, необґрунтовано та таким, що не підлягає задоволенню.
Рішення, прийняте за результатами вирішення спору, набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання суддею і може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в межах названого терміну.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя
21.05.07