79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.11.09 Справа№ 3/206
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”, м.Київ
До відповідача: ТзОВ „Автобіодизель”, м.Мостиська
Про стягнення 10059,83 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача : Зеленін С.С. - представник
від відповідача : не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством “Український мобільний зв'язок” до ТзОВ „Автобіодизель” про стягнення 10059,83 грн. заборгованості за надані послуги зв'язку та судових витрат.
Ухвалою суду від 22.10.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.11.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні витребувані ухвалою суду документи подав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача 10059,83 грн. заборгованості, з них 773,18 грн. - основного боргу, 225,47 грн. - внесок до Пенсійного фонду України; 9061,18 грн. штрафу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.11.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Між ЗАТ “Український мобільний зв'язок” та ТзОВ „Автобіодизель” було укладено ряд договорів про надання послуг мобільного зв'язку № 3252468; №3252454; №3265932; №3265944; №3265950; №3265967; №3265990; №3266017; №3266024; №3266040; №3266033; №3266053; №3265958; №3266064 від 22.12.2006 року (надалі договори) і додаткові угоди до них (надалі додаткові угоди), згідно яких позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги мобільного зв'язку.
У відповідача станом на 01.05.2007 р. виникла заборгованість по особистому рахунку у зв'язку з несплатою пред'явлених йому рахунків, яка не була сплачена відповідачем і позивач на підставі п.5.2 договору припинив дію зазначених вище договорів. Відповідно до п.п.1.1, 1.3 додаткових угод у випадку припинення дії договору у зв'язку з несплатою відповідачем наданих йому послуг мобільного зв'язку, відповідач несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення 365 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі цього відповідачу був нарахований штраф у розмірі 9061,18 грн. Заборгованість відповідача за надані послуги мобільного зв'язку з урахуванням внеску до Пенсійного фонду становить 10059,83 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.05.2007 р. заборгованість відповідача за надані послуги мобільного зв'язку становила 773,18 грн. та 225,47 грн. -внесок до Пенсійного фонду згідно п.10 ст.1 та п.11 ст.4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів щодо оплати вартості наданих послуг , позивач достроково 26.08.2007 року припинив дію основних договорів та додаткових угод.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В зв'язку із достроковим припиненням дії договорів, відповідно до п.1.3 Додаткових угод позивачем нараховано штрафну санкцію, що , згідно поданого розрахунку, в загальному складає 9061,18 грн. та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.
Відповідно до п.1.2 Додаткових угод , на підставі ст..259 ЦК України сторонами погоджено трирічний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -
1.Позовні вимоги задоволити .
2. Стягнути з ТзОВ „Автобіодизель” (81300 Львівська область, м.Мостиська, вул.Полуботка,5 код ЄДРПОУ 33080198) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 15, ЄДРПОУ 14333937) - 10059,83 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.11.2009 року.
Суддя