79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.11.09 Справа№ 28/36
За позовом: Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів
До відповідача: Акціонерного комерційного банку „Трансбанк”, в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові, м. Львів
про спонукання до вчинення дій
Суддя Морозюк А.Я.
Представники сторін
Від позивача: Охріменко В.В. -начальник юридичного відділу, довіреність № 1 від 02.01.2009 року, Бик Л.Й. -головний бухгалтер
Від відповідача: Полюга М.З. -начальник сектора, довіреність №151 від 16.10.2009 року
Представникам сторін роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 03.11.2009 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 04.11.2009 року.
Розглядається справа за позовом Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк”, в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м Львові, про спонукання до вчинення дій.
Ухвалою від 09.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2009 року.
Представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити з огляду на наступне. Між ЛКП „Залізничнетеплоенерго” та відповідачем 14.06.2006 р. укладено договір банківського рахунку №436. Відповідно до умов договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок і здійснює його розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами договору. Позивач подав до банку платіжне доручення на перерахування суми в пенсійний фонд, проте в порушення умов договору відповідач доручення позивача не виконав. Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача перерахувати до пенсійного фонду 298512 грн 73 коп згідно із платіжним дорученням позивача № 47 від 13.04.2009 року, та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач в направленому суду письмовому поясненні проти позову заперечив, просить залишити позов без задоволення, оскільки в банку призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що в банку на даний момент немає коштів на виконання платіжного доручення позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Як вбачається з тексту Положення про Західну регіональну філію Акціонерного комерційного банку “Трансбанк” у м.Львові (п. 6.1.4.), філія наділена правом представляти інтереси банку в судах, правоохоронних органах, державних установах та інших установах та організаціях.
Між Львівським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго” (Клієнт) та Акціонерним комерційним банком „Трансбанк”(Банк) в особі директора Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові, 14.06.2006 року укладено договір банківського рахунку №436. Відповідно до умов п. 1.1 договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26004301000436 у гривні і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до тарифів Банку.
Відповідно до п.п. 3.3.3, 3.3.5 договору банк зобов'язаний: здійснювати платежі клієнта того ж дня на підставі розрахункових документів, наданих Клієнтом, якщо вони надійшли в операційний час, і в наступний робочий день, якщо надійшли після закінчення операційного часу; виконувати розрахункові документи Клієнта відповідно до чинного законодавства України та умов Договору.
ЛКП „Залізничнетеплоенерго” було подано до Банку платіжне доручення №47 від 13.04.2009 року на перерахування коштів в сумі 298512,73 грн в Пенсійний фонд за березень 2009 року. Зазначений платіж відповідно до штампу банку був проведений 13.04.2009 року.
Проте Банк дане платіжне доручення не виконав, кошти до Пенсійного фонду не перерахував.
Умовами п. 2.4 договору передбачено, що обмеження прав клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до умов договору клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків і інших обумовлених договором послуг(п.п.3.2.3).
Банк також зобов'язаний був здійснити переказ коштів за розрахунковим документом клієнта відповідно до норм щодо строків виконання переказу коштів встановлених п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21.01.2004 року.
Позивачем для врегулювання даних відносин направлено на адресу банку досудове попередження № 10-675 від 18.06.2009р. з вимогою виконати умови договору та виконати платіжне доручення №47 від 13.04.2009р.
Листом від 22.06.2009р. банк повідомив клієнта про те, що Постановою Правління НБУ №97 від 28.02.2009р. в АКБ „Трансбанк” з 02.03.2009р. призначено тимчасову адміністрацію та уведено мораторій на задоволення на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009р. по 01.09.2009р.
Повідомленням про невиконання платіжного документа від 30.06.2009 року № 1733/03 банк повідомив позивача про те, що у зв'язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банк не виконав платіжне доручення від 13.04.2009 року № 47 на суму 298512,73 грн.
Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України №97 від 28.02.2009р. призначена тимчасова адміністрація у АКБ „Трансбанк” строком на один рік з 02.03.2009р. по 01.03.2010р., тимчасовим адміністратором банку призначено фізичну особу - незалежного експерта Бердія Михайла Григоровича, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ „Трансбанк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 02.03.2009р. по 01.09.2009р.
Постановою Правління Національного Банку України №519 від 01.09.2009р. „Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” мораторій на задоволення вимог кредиторів продовжено, шляхом введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 01.09.2009р. до 02.12.2009р., крім зобов'язань Банку за договорами банківських вкладів(депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку та погоджених НБУ.
Суд не може погодитись з посиланням відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань за договором та на підставу заперечень на позов, з огляду на наступне.
Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунка на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунка, на підставі якого відбувається відкриття рахунка, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, позивачем відкрито саме поточний рахунок. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Предметом договору банківського рахунка є виконання послуг з приводу розрахунково-касового обслуговування, під яким, у відповідності до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначені послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що за своєю правовою природою договір банківського рахунка є договором надання послуг.
Розглянувши умови договору банківського рахунку №436 від 14.06.2006 року, суд встановив, що відповідач за цією угодою зобов'язаний приймати від позивача-клієнта та перераховувати грошові кошти, що належать клієнту на визначений рахунок, тобто за договором відповідач не має перед позивачем зобов'язань майнового (грошового) характеру, оскільки це є лише послуга з боку банку.
Таким чином, посилання відповідача на те, що його майнові зобов'язання з перерахування грошових коштів згідно виставленого платіжного доручення підпадають під дію мораторію, введеного з 02.03.2009 року, є безпідставними та необґрунтованими, позивач і відповідач не є кредитом і боржником в розумінні ст.2 та ст. 85 ЗУ "Про банки і банківську діяльність".
Посилання відповідача на приписи Постанови Правління НБУ №97 від 28.02.2009р. та №519 від 01.09.2009р. не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки у спірній правовій ситуації вищу юридичну силу мають норми статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності (у тому числі на грошові кошти на банківських рахунках) та статті 204 ЦК України щодо правомірності правочину (у тому числі договору).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію є обставинами, що виникли з вини банку, внаслідок ведення ним власної господарської діяльності. Добросовісні контрагенти згідно договорів укладених з банком не повинні зазнавати подібних незручностей.
Відтак, позовна вимога є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
На підставі всього вищенаведеного, керуючись ст.ст.1, 7, 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст.ст.2,85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.526,1066-1068 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 47,49, ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов'язати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові (79053, м.Львів, вул. В.Великого, 54, ідентифікаційний код 25252412) перерахувати до Пенсійного фонду кошти в сумі 298512 грн 73 коп згідно із платіжним дорученням Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, ідентифікаційний код 20784943) від 13.04.2009 року № 47.
3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9 ідентифікаційний код 16293211) в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові (79053, м.Львів, вул. В.Великого, 54, ідентифікаційний код 25252412) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, ідентифікаційний код 20784943) 85 грн 00 коп - державного мита та 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя