09 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/12414/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Бескровний Я.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
при секретарі Нєхожиній О.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Одесі Андрєєва Артема Владиславовича та 3-ої особи Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
11.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Інспектора УПП у м. Одесі Андрєєва А.В. та 3-ої особи УПП у м. Одесі ДПП, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати постанову АР №121605 від 02.10.2016р., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова інспектора є неправомірною, оскільки була прийнята з порушенням процесуальних норм законодавства та до того ж, позивачем зазначене у постанові правопорушення взагалі не скоювалося.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_1 03.02.2017р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 23.01.2017р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника апелянта та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
02.10.2016р. позивач - ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в м.Одесі по пр.Свободи,88, користувався під час руху засобом зв'язку (мобільним телефоном) тримаючи його в руці, чим порушив вимоги п.2.9д ПДР, у зв'язку з чим, інспектором ПП Управління ПП в м. Одесі Департаменту ПП Андрєєвим А.В., у порядку скороченого провадження, було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №121605, якою притягнено водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуюсь з вказаною вище постановою інспектора, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а також відповідно, з правомірності спірного рішення відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.ч.2-4 ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу
Згідно із приписами ч.ч.1,3,6,9,10 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Також, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
А згідно приписів ч.1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Згідно п.4 «Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 7.11.2015р. №1395, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.
Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, інспектором УПП у м. Одесі Андрєєвим А.В., на підставі ч.ч.2-4 ст.258 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», 02.10.2016р. у порядку скороченого провадження, було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №121605 про притягнення водія (т.б. позивача) ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Факт скоєння даного правопорушення наглядно підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції (файл 20161002202615002150 (1) час зйомки 15:15:05 - 15:15:08), з якого, в свою чергу, дійсно вбачається, що під час руху на транспортному засобі «BMW X5» д.н. НОМЕР_2, позивач користувався засобом зв'язку тримаючи його в руці, у зв'язку з чим, на думку суду, інспектором ПП було цілком правомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності за порушення ним вимог п.2.9д ПДР.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та надані сторонами докази, оскільки оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена повноважною посадовою особою в межах компетенції, її зміст повністю відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, та порушення ОСОБА_2 пунктів ПДР підтверджується відповідними матеріалами справи, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про відсутність законних підстав для скасування зазначеної постанови не вбачається.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову районного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко