16 березня 2017 р.м. ОдесаСправа № 821/1817/16
Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Вербицької Н.В.
За участю: секретаря - Брижкіної І.О.
представника апелянта - ОСОБА_2 (договір від 15.01.2017 року)
представника апелянта - ОСОБА_3 (довіреність від 15.03.2017 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200 000 грн. за договором банківського вкладу від 09.11.2015 року №170D-637443 «Осінній оксамит»; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200 000 грн. за договором банківського вкладу від 09.11.2015 року №170D-637443 «Осінній оксамит».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є вкладником ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» згідно договору банківського вкладу № 170D-637443 від 09.11.2015 року «Осінній оксамит» в доларах США. З 06.06.2016 року розпочалась процедура ліквідації банку, проте позивач не був включений до переліку вкладників для отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 09.06.2016 року ОСОБА_4 надіслала уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» вимогу про включення її до реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах граничної суми відшкодування до 200 000 грн. Оскільки відшкодування позивач не отримав, він звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язання включити його до вказаного переліку.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 09.11.2015 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_3 укладений договір банківського вкладу №170D-637443 «Осінній оксамит» в доларах СШA на суму 5000 доларів США із правом поповнення на термін з 09.11.2015 року по 06.05.2016 року.
04.04.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір відступлення права вимоги №1, відповідно до якого позивачу перейшло право вимоги до ПАТ «КБ «Хрещатик» за Договором банківського вкладу №170D-637443 «Осінній оксамит».
Відповідно до п. 1.1 Договору Вкладник (ОСОБА_3.) передає, а Новий вкладник (ОСОБА_4) одержує право вимоги виконання юридичною особою за законодавством України - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» зобов'язань, що випливають з Договору №170D-637443 банківського вкладу «Осінній оксамит» 6м (щомісячно) USD від 09 листопада 2015 року, укладеного між Вкладником і Боржником. Розмір відступлення права вимоги: 7000,00 (сім тисяч доларів США) основного боргу (вкладу) та нараховані відсотки з врахуванням процентної ставки 11% річних відповідно до умов Договору №170D-637443 банківського вкладу Осінній оксамит 6м (щомісячно) USD від 09 листопада 2015 року.
04.04.2016 року від ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «Хрещатик» надійшло повідомлення про відступлення права вимоги за Договором банківського вкладу.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 05.04.2016 року в ПАТ «КБ «Хрещатик» запроваджено тимчасову адміністрацію до 4 травня 2016 року включно, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 року №560 повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено з 05.05.2016 року по 04.06.2016 року.
Згідно із рішенням Правління Національного банку України №46-рш від 02.06.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №913 від 03.06.2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Рішенням Правління НБУ №46-рш від 02.06.2016 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» призначений Костенко Ігор Іванович.
Листом від 09.06.2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з вимогами про визнання його вкладником ПАТ «КБ «Хрещатик» на суму 7000 дол. США (за договором банківського вкладу №170D-637443 від 09.11.2015 року) на підставі договору про відступлення права вимоги від 04.04.2016 року та про включення її до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 200000 грн., в порядку передбаченому частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У зв'язку із не задоволенням Уповноваженою особою своєї заяви, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач не укладав та на його користь не укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку та не є власником іменного депозитного сертифіката, він не є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отже підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
Системою гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до пункту 15 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI є сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 27 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації Фонд, як зазначено у частині першій статті 34 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI, розпочинає в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця.
За змістом частини першої статті 35 та частини першої статті 48 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників), є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, до повноваження якої, з поміж-іншого, входить складення не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Згідно із пунктом 6 розділу VI Положення №14 на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд першої інстанції вірно вказав на те, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає таку етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру вкладників.
Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Під вкладом, згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI, слід розуміти кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Отже, передбачені Законом України від 23.02.2012 року №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають статус вкладника неплатоспроможного банку, а тому право на відшкодування коштів за вкладом у неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування) мають ті фізичні особи, чиї кошти було залучено банком на підставі договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Договір банківського вкладу від 09.11.2015 року з ПАТ «КБ «Хрещатик» уклав ОСОБА_3, який на умовах цього договору вніс до банку обумовлену сторонами суму коштів (вклад), а тому в розумінні статті 2 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI ОСОБА_3 є вкладником, який має право на відшкодування свого вкладу в ПАТ «КБ «Хрещатик» в межах гарантованої суми за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів.
Разом із тим своє право вимоги до банку за Договором банківського вкладу від 09.11.2015 року на суму 7000 дол. США ОСОБА_3 передав позивачу відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 04.04.2016 року.
Суд першої інстанції вірно визначив, що за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, проте укладення такого договору не може замінити собою основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у даному випадку - між Банком і вкладником ОСОБА_3
Отже, на підставі Договору про відступлення права вимоги від 04.04.2016 року позивач не набуває статусу вкладника банку ПАТ «КБ «Хрещатик» на тих же умовах, що й ОСОБА_3, маючи документально підтверджені грошові вимоги до Банку (боржника) щодо його грошових зобов'язань позивач стає кредитором Банку.
Разом з тим, кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на Договорі про відступлення права вимоги від 04.04.2016 року, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення (відшкодування коштів за вкладами).
Суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_4 не є клієнтом-вкладником ПАТ «КБ «Хрещатик», до Банку не звергалася, рахунок не відкривала, заяву про зарахування коштів на рахунок не подавала.
Підтвердженням цього факту є виписка з рахунку №263020001170/2630.1.021401.002, відкритого на підставі депозитного договору банківського вкладу №170D-637443 «Осінній оксамит» в доларах США на ім'я ОСОБА_3, з якої вбачається, що кошти з цього рахунку на рахунок ОСОБА_4 не перераховувалися.
Отже, між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» не виникли правовідносини банківського вкладу, оскільки ним не був відкритий рахунок у банку та він не звертався до банку із вимогою перерахувати кошти, на вимогу яких він має право за договором відступлення права вимоги від 04.04.2016 року, відтак у позивача і відсутнє право вимагати від Фонду компенсації за банківським вкладом.
Враховуючи викладене, оскільки позивач не вкладником банківської установи у розумінні норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залишаючи без задоволення заяву позивача про включення його до переліку осіб на відповідне відшкодування коштів, діяла правомірно, а отже підстави для зобов'язання відповідача вчинити заявлені вимоги в судовому порядку відсутні.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.03.2017 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Н.В. Вербицька