73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"19" жовтня 2011 р. Справа № 2-а-4837/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Ойл" до відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області про скасування постанов,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсон-Ойл" (далі - позивач) звернулося з позовом до відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач) про скасування постанов від 19.09.2011 р. про стягнення з ТОВ "Херсон-Ойл" виконавчого збору в розмірі 838 грн. та від 19.09.2011 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 68 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що Товариство добровільно виконало рішення про стягнення на користь ПП ОСОБА_3 8389 грн. шляхом проведення 19.09.2011 р. взаємозаліку у сумі 3000 грн. та перерахуванням в безготівковому порядку платіжним дорученням № 114 від 22.09.2011 р. 5389 грн., а тому у відповідача не було підстав для винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2011 р. отримано лише 05.09.2011 р., у зв'язку з чим було направлено заяву про відкладення проведення виконавчих дій. 19.09.2011 р. стало відомо, що відповідачем 07.09.2011 р. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 17.09.2011 р. Не переконавшись в тому, чи отримана дана постанова позивачем, державним виконавцем 19.09.2011 р. винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на витрат на проведення виконавчих дій. Вважає дані постанови протиправними, оскільки державний виконавець не пересвідчився у своєчасності отримання постанови про відкладення провадження виконавчих дій, про встановлення строку на добровільне виконання рішення до 17.09.2011 р. позивачу стало відомо 19.09.2011 р., тобто, вже після того, як сплинув встановлений державним виконавцем строк. Також вказує на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження не вказано, у який саме спосіб юридична особа має виконати рішення по сплаті грошових коштів у добровільному порядку, в ній відсутні будь-які платіжні реквізити для перерахування коштів у добровільному порядку, у зв'язку з чим 06.09.2011 р. ТОВ "Херсон-Ойл" звернулося із заявою до відповідача, в якій просило надати платіжні реквізити стягувача. При цьому, позивач приступив до добровільного виконання рішення у спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством. Зокрема, 19.09.2011 р. провело взаємозалік на суму 3000 грн., а 22.09.2011 р. згідно платіжного доручення № 114 перерахувало решту суми - 5389 грн. Про повне добровільне виконання рішення відповідача було повідомлено 23.09.2011 р. Зазначає, що законодавчо встановлена процедура поновлення строку добровільного виконання рішення не надає державному виконавцю право застосовувати заходи примусового виконання рішення у разі несвоєчасного отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, вказавши на те, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є законними, прийняті відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ТОВ "Херсон-Ойл" у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення заборгованість не сплатило.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Положеннями ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з вимогами ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Судом встановлено, що за заявою ПП ОСОБА_3 на підставі наказу Господарського суду Херсонської області № 5024/198/2011 від 28.07.2011 р. про стягнення з ТОВ "Херсон-Ойл" на користь ПП ОСОБА_3 заборгованості у сумі 8389 грн. 09.08.2011 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання до 16.08.2011 р.
Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до позивача 05.09.2011 р., що підтвердив в судовому засіданні представник відповідача.
07.09.2011 р. до відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції надійшов лист від ТОВ "Херсон-Ойл", в якому боржник повідомив про несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме, 05.09.2011 р., у зв'язку з чим просив відкласти провадження виконавчих дій і надати реквізити для добровільної сплати заборгованості.
07.09.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 17.09.2011 р.
Дану постанову про відкладення провадження виконавчих дій отримано позивачем 19.09.2011 р. наручно в 17 год., про що свідчить підпис директора ТОВ "Херсон-Ойл" на наданій представником відповідача копії супровідного листа. Тобто, позивачем отримано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 07.09.2011 р. вже після того, як сплинув встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення.
Таким чином, як постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2011 р., так і постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 07.09.2011 р. ТОВ "Херсон-Ойл" отримало вже після сплину строків для добровільного виконання рішення.
Незважаючи на це, державним виконавцем 19.09.2011 р. винесено постанови про стягнення з ТОВ "Херсон-Ойл" виконавчого збору у сумі 838,90 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 68 грн.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу".
У судовому засіданні представник відповідача не надав доказів того, що ТОВ "Херсон-Ойл" своєчасно отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2011 р. та постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 07.09.2011 р.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
З системного аналізу ст.ст.25, 27 Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що перед тим, як розпочати примусове виконання рішення, державний виконавець повинен переконатися у своєчасності отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а також постанови про відкладення провадження виконавчих дій, в яких встановлюється строк для добровільного виконання рішення, чи здійснені боржником дії, спрямовані на добровільне виконання рішення, що державним виконавцем зроблено не було.
Між тим, суд зазначає, що ТОВ "Херсон-Ойл" з метою добровільного виконання рішення направило 06.09.2011 р. відповідачу заяву з проханням надати платіжні реквізити стягувача, відповідь на яку отримало 19.09.2011 р. о 16.53 год., тобто, вже після винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
19.09.2011 р. ТОВ "Херсон-Ойл" проведено залік взаємної заборгованості на суму 3000 грн., про що стягувач та відповідач були письмово повідомлені, а решту - 5389 грн. було перераховано у безготівковому порядку платіжним дорученням № 114 від 22.09.2011 р. за реквізитами, отриманими у відповідача 19.09.2011 р.
Про повне добровільне виконання рішення відповідача було повідомлено письмовою заявою від 23.09.2011 р.
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Доводи представника відповідача про те, що державний виконавець не може прийняти як добровільне виконання рішення взаємозалік заборгованості, є безпідставними, оскільки ні Закон України "Про виконавче провадження", ні Інструкція про проведення виконавчих дій не передбачають конкретних способів такого виконання.
Враховуючи, що згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, добровільне виконання може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Так, ст.601 Цивільного кодексу України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання, як зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.
Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст.602 Цивільного кодексу України, за таких обставин відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано правове обгрунтування позовних вимог та правомірність винесення оскаржуваних постанов, а тому позовні вимоги ТОА "Херсон-Ойл" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Каховського міжрайонного управління юстиції від 19.09.2011 р. про стягнення з ТОВ "Херсон-Ойл" виконавчого збору в розмірі 838 грн. та від 19.09.2011 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 68 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 жовтня 2011 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 11.5