73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"30" серпня 2011 р. Справа № 2-а-1299/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Херсона в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій,
встановив:
Прокурор м.Херсона в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - позивач) звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути 1178,75 грн. штрафних санкцій.
Свої вимоги мотивує тим, що під час перевірки кіоску, який належить відповідачу, виявлено порушення п.п.6, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". За вказані порушення до ПП ОСОБА_2 застосовані штрафні санкції на загальну суму 1178,75 грн., які відповідачем не сплачені.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, вказавши на те, що 21.11.2006 р. проведене перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у кіоску, що належить відповідачу. За результатами перевірки складено акт № 21220318/0235/588 від 21.11.2006 р., в якому зафіксовано невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 106 грн., не зберігання контрольних стрічок та книг обліку розрахункових операцій. За виявлені в ході перевірки порушення п.п.6, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до ПП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції згідно рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 30.11.2006 р. у сумі 1178,75 грн. Оскільки відповідачем штрафні санкції не сплачені, просить стягнути їх в судовому порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення на позов, в яких просив розглянути справу без його участі. У запереченнях також просив закрити провадження у справі, оскільки ч.2 ст.105 КАС України не передбачає такого способу захисту порушених прав суб'єкта владних повноважень як стягнення з особи не суб'єкта владних повноважень фінансових (штрафних) санкцій. Також зазначив, що застосування та стягнення адміністративно-господарських санкцій є притягненням до відповідальності і не є публічно-правовими відносинами. Закон не передбачає права звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою примусити фізичну особу виконати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій. Вказує на те, що всі докази, які надані позивачем до суду, не можуть вважатися допустимими і належними, так як не мають ніякого відношення до ПП ОСОБА_2
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
За положеннями п.5 ч.4 ст.50 КАС України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.
З аналізу зазначених вище процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У ст.4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) зазначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції по застосуванню штрафних санкцій та контролю за його сплатою.
Згідно п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (яка діяла на час спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Отже, держава наділила органи державної податкової служби правом на звернення до суду із заявою про стягнення штрафних санкцій, тому в даному випадку позивач як суб'єкт владних повноважень, звертаючись до суду із позовною заявою, виконував владні повноваження.
Таким чином, спір за позовом органів податкової інспекції до суб'єктів підприємницької діяльності про стягнення штрафних санкцій відноситься до публічно-правових спорів.
Згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Таким чином, прокурор правомірно звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Херсоні з позовом про стягнення з ПП ОСОБА_2 штрафних санкцій.
Судом встановлено, що 21.11.2006 р. старшим та головним державними податковими інспекторами-ревізорами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у кіоску № 215, який розташований в м.Херсон, ринок "Шуменський". За результатами перевірки було складено акт № 21220318/0235/588 від 21.11.2006 р. Перевірку здійснено в присутності продавця ОСОБА_5 - особи, яка здійснювала розрахункові операції.
Згідно акту перевірки встановлено наступні порушення: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 106 грн.; не збереження контрольних стрічок та КОРО протягом встановленого періоду.
За даним актом перевірки Державною податковою інспекцією у м.Херсоні 30.11.2006 р. прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 на суму 1178,75 грн. за порушення п.п.6, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій у сумі 1178,75 грн. ПП ОСОБА_2 оскаржив їх до суду.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 р. відмовлено в задоволенні позову ПП ОСОБА_2 до старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПА України в Херсонській області ОСОБА_3, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Херсонській області ОСОБА_4, Державної податкової адміністрації в Херсонській області, Державної податкової інспекції у м.Херсоні про захист порушених прав.
Судом встановлено законність проведення перевірки у ПП ОСОБА_2 та правомірність застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 1178,75 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 р. залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 р., яка набрала законної сили, встановлено правомірність застосування до ПП ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 1178,75 грн. і дані штрафні санкції відповідачем не сплачені, то позовні вимоги прокурора про стягнення з ПП ОСОБА_2 штрафних санкцій на суму 1178,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 72, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до державного бюджету (р/р 31118104700002, одержувач Держказначейство у м.Херсоні, код ЗКПО 24104230 в установі банку УДК у Херсонській області, м.Херсон, МФО 852010) 1178 (одну тисячу сто сімдесят вісім) грн. 75 коп. штрафних санкцій.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 серпня 2011 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.1.4