73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"10" серпня 2011 р. 15 год.20 хв.Справа № 2-а-436/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до головних державних податкових ревізорів-інспекторів Державної податкової адміністрації у Херсонській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, Державної податкової інспекції у м. Херсоні < 3-я особа >
про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач) від 20.12.10 № НОМЕР_1 про застосування до підприємця штрафної санкції в сумі 8820 грн. Надалі позивач доповнила позовні вимоги та просить суд визнати протиправними дії головних державних податкових ревізорів-інспекторів Державної податкової адміністрації у Херсонській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 під час проведення перевірки 07.12.10. Позивач в позові зазначає про неправомірність проведеної перевірки, яка була проведена з порушенням ст.ст. 9, 10, 11-1, 11-2 ОСОБА_6 України "Про державну податкову службу в Україні". Перевірка проводилась планова, але наказу на перевірку не було надано, як і не було направлено за 10 днів до її початку направлення на перевірку. Також позивач зазначає про те, що ревізорами була здійснена контрольна закупівля, що ОСОБА_6 України "Про оперативно-розшукову діяльність" не передбачена. Посадові особи ДПА надали під час перевірки лише посвідчення та оригінал направлення на перевірку від 01.12.10 № 12379/237, наказ повідомити відмовилися, заявивши, що мають право проводити перевірки готівкових розрахунків на підставі пред'явлених документів. Таким чином ревізорами було порушено норму ОСОБА_6 України № 29, наказу № 441 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні", ОСОБА_6 України "Про державну податкову службу в Україні". Позивач також зазначає про те, що планова виїзна перевірка платників податків проводиться не частіше одного разу на календарний рік. Попередня планова перевірка проводилась в 2010 році, про що відповідачам було відомо. Також до 31.12.10 діє постанова КМУ від 21.05.09 № 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" про мораторій на перевірки. Підстави для проведення перевірки у відповідачів були відсутні.
В судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ДПІ у м. Херсоні просив суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю, мотивуючи тим, що перевірка дотримання підприємцем ОСОБА_6 про РРО проведена 07.12.10 є правомірною, винесене спірне рішення ДПІ у м. Херсоні від 20.12.10 № НОМЕР_1 є законним та обґрунтованим. Представник відповідача підтримала надані суду письмові заперечення проти адміністративного позову.
Відповідачі державні податкові ревізори-інспектори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не прибули.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно направлення на перевірку від 01.12.10 № 2379/237, наказу ДПА від 23.11.10 № 337 про затвердження плану перевірок та плану - графіку перевірок на грудень 2010 року посадовими особами ДПА у Херсонській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Херсонській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 проведено перевірку кафе по пр. Будівельників, 19, в м. Херсоні, яке належить ПП ОСОБА_3 на предмет дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась в присутності бармена ОСОБА_7 Здійснено запис в журналі реєстрації перевірок контролюючих органів. Перевіряючим було надано книгу обліку розрахункових операцій, торгові патенти та ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
За результатами перевірки було складено акт зареєстрований в органах ДПС 07.12.10 за № 1724/21/22/23/НОМЕР_2, в якому зафіксовано порушення підприємцем п. 9, 12 ст. 3 ОСОБА_6 України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі ОСОБА_6 № 265), а саме: не забезпечення зберігання в КОРО фіскального звітного чека № 0038 за 22.04.10. Вказаний звіт в КОРО відсутній. Також зафіксовано продаж товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. На товари, вказані в додатку до акту, відсутні первинні документи (накладні, чеки тощо). Отримати копію акта перевірки та підписати акт бармен відмовилась, про що здійснено відмітку в акті та складено акт відмови. Підприємець ОСОБА_3 отримала акт перевірки поштою. Дата отримання акту невідома, оскільки суду не надано доказу надіслання акту. Відповідачем надано лист-запрошення прибути до ДПІ від 21.12.2010, який був надісланий позивачу 29.12.2010, тобто після прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.
Державною податковою інпекцією у м. Херсоні прийнято рішення від 20.12.10 № НОМЕР_1 про застосування штрафної санкції в сумі 8820грн. за порушення п. 12 ст. 3 ОСОБА_6 № 265. Санкція застосована на підставі ст.ст. 20. 21 ОСОБА_6 про РРО.
Суд вважає доводи ОСОБА_3 щодо неправомірної організації та проведенні перевірки необґрунтованими. Статтями 8, 9, 10 ОСОБА_6 України "Про державну податкову службу в Україні" визначено функції органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належать здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку. Відповідно до п. 2 ст. 11 зазначеного ОСОБА_6, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Посадові особи ДПА у Херсонській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили перевірку підприємця на підставі направлення на перевірку від 07.12.10 № 2379/237 та графіку перевірок на грудень 2010 року, які надані суду ДПІ, в направленні особа, в присутності якої проводилась перевірка свій підпис не поставила. У разі порушення працівниками податкового органу вимог ОСОБА_6 "Про державну податкову службу в Україні" та ненаданні направлення на перевірку під час проведення перевірки суб'єкт господарювання або його матеріально-відповідальна особа має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки, однак бармен допустила перевіряючих до перевірки, надала необхідні документи, отже, вважала дану перевірку легітимною.
ОСОБА_6 про РРО не передбачає повідомлення підприємця за 10 днів до початку проведення перевірки, а приписи ОСОБА_6 "Про державну податкову службу в Україні", на які посилається підприємець, до даних правовідносин не застосовуються, оскільки в розумінні ОСОБА_6 "Про державну податкову службу в Україні" ця перевірка є позаплановою. Вимога про попередження за 10 днів про проведення перевірки передбачена тільки для проведення планових перевірок сплати податків та обов'язкових платежів. Оскільки посадові особи податкової служби були допущені до перевірки, суд не приймає до уваги посилання приватного підприємця на її незаконність. Таким чином, суд не вбачає неправомірність дій посадових осіб ДПА ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час проведення перевірки 07.12.10 підприємця ОСОБА_3
Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийняте спірне рішення від 20.12.10 № НОМЕР_1 про застосування штрафної санкції за порушення п. 12 ст. 3 ОСОБА_6 № 265 суд вважає неправомірним виходячи з наступного.
Пунктом 12 статті 3 ОСОБА_6 України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно із статтею 20 цього ОСОБА_6 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 21 вказаного ОСОБА_6 передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, підставою для застосування штрафних санкцій за нормами ст. 20 та ст. 21 ОСОБА_6 про РРО є встановлення факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, або не ведення чи ведення з порушення обліку товарів за місцем реалізації..
Як встановлено судом, податковими ревізорами-інспекторами не перевірявся облік позивача, який він як приватний підприємець веде за допомогою Книги обліку доходів та витрат. В акті перевірки констатовано тільки факт відсутності в кафе накладних на товар.
Доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали загальну систему оподаткування доходів, одержуваних від такої діяльності, оподатковуються в загальному порядку відповідно до положень розділу четвертого Декрету "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. № 13-92 та розділу четвертого Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. N 12. Згідно зі ст. 13 цього розділу Декрету оподатковуваним доходом фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, одержаним від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу у звітному календарному році чи іншому звітному (податковому) періоді. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами під час проведення остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними у додатку 6 до Інструкції № 12. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спосіб оподаткування доходів за загальноприйнятою системою оподаткування, для забезпечення правильного визначення оподатковуваного доходу зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат за формою № 10 (додаток 10 до Інструкції) з відображенням всіх одержуваних доходів. Підсумкові дані Книги обліку є підставою для заповнення фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності декларації про доходи, що подається ними до податкового органу для визначення податкових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.
Відповідно до ст. 9 ОСОБА_6 України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Таким чином, накладні є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів, що спростовує тотожність понять "облік витрат на придбання" і "облік товарних запасів". При цьому слід зазначити, що обов'язковим для приватного підприємця є ведення обліку саме витрат на придбання, він не зобов'язаний вести облік товарних запасів.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених законодавчих актів, суд приходить до висновку, що позивач не зобов'язаний здійснювати облік придбаних товарів, а Книга форми № 10 призначена виключно для обліку доходів і витрат підприємця. За неналежне ведення цієї книги або її відсутність встановлена інша відповідальність.
Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.
ДПІ не довела, що товари, які знаходились у продажу, були не обліковані, тобто не занесені до Книги обліку доходів та витрат.
Суд приймає до уваги, що продаж товарів в кафе відбувався з використанням РРО, через який проводились розрахункові операції продажу товарів, книга обліку розрахункових операцій була в наявності, зауважень по її веденню у перевіряючих не виникло. Крім того, відсутні докази отримання приватним підприємцем акту перевірки, тому позивач не дотримався викладеного в акті обов'язку надати в 3-х денний термін документи, які були відсутні при перевірці.
З урахуванням викладеного, позовна вимоги про скасування рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій за продаж не облікованих товарів підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про визнання дій ДПІ у м. Херсоні щодо накладення штрафу неправомірними, суд вважає в цій частині необхідним закрити провадження у справі, оскільки дії ДПІ щодо накладення штрафу вчинені в формі прийняття рішення № НОМЕР_1. Саме це рішення породжує для позивача певні правові наслідки і є обов'язковим для нього, тобто являє собою правовий акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень і може бути оскаржене до суду, а не дії суб'єкта владних повноважень по прийняттю рішення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 20.12.10 № НОМЕР_1.
Відмовити в задоволенні позову про визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки 07.12.10.
Закрити провадження у справі в решті позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 серпня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 9.2.1