28.08.2010
Справа № 2-2865 за 2010р.
Іменем України
28 серпня 2010року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Коломієць В.В., при секретарі - Наумкіной І.М., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним,
29.03.2010р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до свого чоловіка ОСОБА_2
О.П. і його брата ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги тим, що у період шлюбу під час спільного проживання вони придбали автомобіль ВМW 750, 2005р.випуску, який у червні 2009 року оформили на ім'я позивачки. Як вказала ОСОБА_2, 12.02.2010р. вона видала доручення на автомобіль ОСОБА_3, 24.02.2010р. той звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та в той же день нотаріально посвідчив довіреність, якою доручив ОСОБА_5 продати вищевказаний автомобіль. 28.02.2010р. у м.Києві на Автомобільній товарній біржі даний автомобіль був проданий ОСОБА_4 за 30грн., тоді як ринкова вартість цього автомобіля була визначена в розмірі 151259грн.24коп. На думку позивачки, вона була позбавлена належного їй автомобіля у результаті зловмисної домовленості між відповідачами, оскільки їх дії були направлені на заволодіння цим майном з метою виключення його з майна подружжя, спір про розділ якого на теперішній час між ним існує. Посилаючись на викладені обставини і ст.232 ЦК України, ОСОБА_2 просила визнати вищевказаний договір купівлі-продажу автомобіля недійсним.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1М - позов підтримали.
ОСОБА_4 та представник його та ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - позов не визнали, посилаючись на безпідставність доводів ОСОБА_2 про визнання спірного договору недійсним на підставі ст.232 ЦК України.
Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з 25.08.2007р. по 25.05.2010р. перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.6, 45)/ У період шлюбу вони придбали автомобіль ВМW 750, 2005р.випуску, який 12 червня 2009 року був оформлений на ім'я позивачки (а.с.12-13). 12 лютого 2010р. ОСОБА_2 видала доручення строком на три роки, якою уповноважувала ОСОБА_3 представляти її інтереси в усіх компетентних органах, установах і організаціях, пов'язані з експлуатацією і продажем належного їй на праві власності автомобіля ВМW 750, 2005р.випуску, з правом передовіри (а.с.31). В цей же день ОСОБА_3 видав доручення строком на три роки, якою уповноважував ОСОБА_7 і ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_2 в усіх компетентних органах, установах і організаціях, пов'язані з експлуатацією і продажем належного їй на праві власності автомобіля ВМW 750, 2005р.випуску (а.с.32). Вищевказані доручення були посвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровими номерами 933 і 959.
28.02.2010р. на Автомобільній товарній біржі м.Києва за № 55/929 був зареєстрований договір купівлі-продажу автомобіля ВМW 750, 2005р.випуску, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, від імені якої на підставі доручення діяв ОСОБА_5 (а.с.7-11). Згідно цього договору та поясненням ОСОБА_4, автомобіль був ним придбаний за 30грн.
Відповідно до Звіту № 7405 від 02.03.2010р. про експертну оцінку колісного транспортного засобу вартість спірного автомобіля складає 151259грн.24коп. (а.с.14-15).
З пояснень позивачки вбачається, що довіреність ОСОБА_3 вона давала з метою отримати гроші від її продажу як частину у спільному майні подружжя, оскільки на той час між ними існував усний договір про добровільний розподіл спільного майна, між тим ніяких грошей від продажу спірного автомобіля вона до теперішнього часу не отримала ОСОБА_4 та представник його і ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - не заперечували той факт, що гроші за проданий автомобіль позивачці не передавали.
Заява ОСОБА_2 про скасування довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_3 на розпорядження спірним автомобілем, посвідчена 02.03.2010р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 1548 (а.с.26), та її заява про скасування згоди, наданої ОСОБА_3 на продаж нерухомого майна, що є їх спільною сумісною власністю, посвідчена 11.03.2010р. приватним нотаріусом Миколаївського міськогонотаріального округу ОСОБА_9А за реєстровим номером 218 (а.с.27), підтверджують доводи позивачки про наявність між сторонами спору про розділ майна подружжя. З пояснень сторін також випливає, що на теперішній час даний спор є предметом судового розгляду.
Викладені обставини свідчать про наявність умислу у діях ОСОБА_3 - представника позивачки на підставі довіреності при укладанні спірного договору, який діяв з метою виключення вказаного майна зі спільного майна подружжя, усвідомлював це та бажав настання вказаних негативних для ОСОБА_2 наслідків.
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що саме ОСОБА_3 розповів йому пропродаж автомобіля та умови цього продажу, для чого він поїхав у м.Київ, де підписав необхідні документи, пов'язані з реєстрацією спірного договору купівлі-продажу, та заплатив ОСОБА_5 30грн.
Вказані обставини підтверджують наявність домовленості ОСОБА_3 з ОСОБА_4, через що виникли несприятливі наслідки для позивачки.
Відповідно до ч.1 ст.232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсними.
На підставі викладеного, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідно до ч.1 ст.232 ЦК України вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу автомобіля ВМW 750, 2005р.випуску є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати - відшкодування судовогозбору у сумі по 4грн.25коп. з кожного та відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 60грн.00коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу автомобіля ВМW 750, 2005р.випуску,який був зареєстрований на Автомобільній товарнійбіржі м.Києва 28.02.2010р. за № 55/929 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Олександрівною, від імені якої на підставі доручення діяв ОСОБА_5 - недійсним.
Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування судового збору у сумі по 4грн.25коп. з кожного та відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі по 60грн.00коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: