Ухвала
іменем україни
14 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання за участю прокурора засудженого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014270220000021, за касаційною скаргою прокурора
на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 травня 2016 року,
за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Неданчичів Ріпкинського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 125 КК,
За вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн.
За цим же вироком ОСОБА_6 виправдано за недоведеності винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.191 КК.
За вироком місцевого суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено
за те, що він 21 жовтня 2014 року приблизно об 11.00 год. неподалік домоволодіння АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно завдав декількох ударів дерев'яною палицею по руці та тулубу ОСОБА_7 , заподіявши останньому легких тілесних ушкоджень, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
Крім того, орган досудового слідства обвинувачував ОСОБА_6
у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, за таких обставин.
Так, 07 липня 2006 року згідно з рішенням Неданчицької сільської ради було засновано КП «Дніпро» на базі комунальної власності територіальної громади с. Неданчичів.
Відповідно до статуту КП, затвердженого рішенням ІІ сесії V скликання Неданчицької сільської ради від 07 липня 2006 року, зареєстрованого Державним реєстратором Ріпкинської районної державної адміністрації
за № 105510200000000279, основною метою діяльності КП є надання допомоги та посередницьких послуг селянам, фермерам та іншим сільгоспвиробникам
та переробним підприємствам сільськогосподарської продукції.
18 жовтня 2006 року відповідно до рішення Неданчицької сільської ради
ІV сесії V скликання ОСОБА_6 призначено на посаду директора вищевказаного підприємства. У звязку з цим у той же день між головою Неданчицької сільської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено контракт строком дії з 18 жовтня 2006 року по 17 вересня 2011 року, проте
31 травня 2010 року рішенням ХХХХ сесії V скликання строк дії контракту продовжено безстроково.
Згідно з рішенням ХVІІ сесії V скликання Неданчицької сільської ради
від 10 червня 2008 року «Про визнання права власності на безгосподарне майно
та передачу його до КП «Дніпро» комунальним підприємством здійснено реалізацію піску в 2008 році на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2008 року, укладеного з ПП «Поліський вепр», у кількості 1 393 053,56 т за ціною 0,10 грн за тону на загальну суму 139 305,35 грн.
У 2009 році за кошти, отримані від реалізації піску, підприємством були придбані основні засоби, на загальну суму 51 600 грн, а саме:
- фреза 125 вартістю 6900 грн;
- міні-трактор БР-244 та плуг 3-х корпусний на загальну суму 44 700 грн.
Крім того, 25 травня 2011 року було придбано косарку роторну 1,35 м вартістю 8600 грн.
У період із 2009 року по 22 липня 2014 року ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, використовував міні-трактор DF 244 та інше сільськогосподарське обладнання комунального підприємства, яке перебувало на балансі сільської ради для надання сільськогосподарських послуг від імені комунального підприємства, за що отримував гроші, які не оприбутковував
на рахунок підприємства, а привласнив на свою користь:
- у невстановлений час протягом 2012 року - надав вищевказані послуги ОСОБА_10 , за що отримав 400 грн;
- у невстановлений час протягом 2013 року - послуги ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , за що отримав 840 грн;
- невстановлений час протягом 2014 року - послуги ОСОБА_15 та
ОСОБА_10 за що отримав 1400 грн.
Крім цього, ОСОБА_6 привів у непридатний до експлуатації стан косарку роторну вартістю 8600 грн, чим заподіяв територіальній громаді Неданчицької сільської ради збитків на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями завдав матеріальної шкоди територіальній громаді Неданчицької сільської ради на загальну суму
11 240 грн.
У результаті розгляду кримінального провадження місцевий суд
з урахуванням положень ст. 62 Конституції України та сукупності розглянутих
і досліджених у судовому засіданні доказів дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та доказах, зібраних під час досудового й судового слідства, а тому виправдав ОСОБА_6 у зв'язку з недоведеністю його винуватості.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду, учасники судового провадження з боку обвинувачення подали до апеляційного суду апеляційні скарги, зокрема прокурор оскаржив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині його виправдання за ч. 2 ст. 191 КК, потерпілий ОСОБА_7 -
в частині невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання за ч. 2
ст. 125 КК як такого, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7
без задоволення, а прокурора - задовольнив частково, вирок місцевого суду
щодо ОСОБА_6 змінив, виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду на порушення органами досудового розслідування права обвинуваченого
на захист.
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеності винуватості постановлених судових рішень у частині засудження ОСОБА_6 за ч. 1
ст. 125 КК, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, місцевий суд поверхово розглянув кримінальне провадження, дав неправильну оцінку доказам і дійшов помилкового висновку про виправдання ОСОБА_6 , на що не звернув уваги апеляційний суд. На думку прокурора, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що касаційна скарга є безпідставною, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - законними й обґрунтованими, засудженого ОСОБА_6 , який просить касаційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, кримінально-правової оцінки його дій за ч. 1 ст. 125 КК відповідно до вимог
ст. 433 КПК колегія суддів не перевіряла, оскільки законність та обґрунтованість судових рішень у цій частині не оскаржувалися.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Основного Закону України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви стосовно доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора
та в установлених КПК випадках - на потерпілого.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції є судом права,
а не факту. Цей суд перевіряє правильність застосування норм матеріального
та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких
не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК суд ухвалює виправдувальний вирок, який повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим у разі, якщо не доведено, що: було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку має містити підстави для виправдання обвинуваченого та мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вказаного суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряється в апеляційному порядку, яке відповідно до вимог ст. 370 КПК повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Відповідно до вимог, передбачених
ст. 419 КПК, в ухвалі, крім іншого, слід проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь. У разі залишення рішення місцевого суду без зміни в ухвалі необхідно докладно викласти мотиви й підстави відхилення апеляційної скарги відповідно до вимог положень КПК.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що місцевий суд, розглянувши обставини кримінального провадженняза обвинуваченням ОСОБА_6
у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, проаналізувавши зібрані органом досудового слідства докази, які перевірив
і належним чином оцінив з точки зору допустимості, належності, достовірності
та достатності, дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджується об'єктивними, достовірними доказами, отриманими в ході досудового та судового слідства. При цьому суд відповідно вимог ст. 374 КПК вказав у вироку, на яких саме підставах він дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191 КК.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи кримінальне провадження
в апеляційному порядку, належним чином проаналізував доводи, викладені в апеляційних скаргах стороною обвинувачення, поданих на вирок місцевого суду. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів із цього питання, суд належним чином умотивував.
Так, цей суд, у ході апеляційного розгляду кримінального провадження, дослідивши його матеріали й заслухавши пояснення представника потерпілої сторони від кримінального правопорушення - голову Недачинської сільської ради ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , підтвердив висновок місцевого суду про те, що орган досудового слідства достовірно не встановив, які конкретно суми грошових коштів отримав ОСОБА_6 від кожної зазначеної в обвинуваченні особи окремо й за які саме періоди, а також висновок про те, що під час досудового слідства майно, яке перебувало у власності КП «Дніпро» не оглядалось, мінітрактор та обладнання до нього не були визнані речовими доказами, не призначались експертизи з метою визначення причин несправності роторної косарки, можливості проведення її ремонту, її залишкової вартості станом на момент ліквідації КП «Дніпро», не було визначено собівартості робіт технікою, що належала цьому підприємству. Крім того, суд зазначив про безпідставність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні псування майна з огляду на диспозицію ч. 2 ст. 191 КК.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовною підставою для скасування судового рішення у кримінальному провадженні, не встановлено.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 травня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення
й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3