Ухвала
іменем україни
15 березня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., ІваненкоЮ.Г., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», третя особа - ОСОБА_5, про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року,
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2015 року вона виявила відсутність лічильника у належному їй на праві власності будинку АДРЕСА_1. З цього приводу вона звернулася до Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - ПАТ «Дніпропетровськгаз»), де їй повідомили про те, що нібито у присутності її представника ОСОБА_5 було проведено перевірку газового лічильника та виявлено сліди втручання, у зв'язку чим було складено акт-претензію від 24 вересня 2015 року, проведено експертизу лічильника та складено рахунок завданих збитків на суму 17 869 грн 79 коп.
Позивач вважала, що такими діями відповідача були порушені її права як власника даного будинку, так і споживача.
У зв'язку з цим просила зобов'язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» придбати та за власний рахунок встановити, повірити і опломбувати газовий лічильник марки «Магнол» типу G-4, у будинку АДРЕСА_1; визнати неправомірними та зобов'язати скасувати рахунок про збитки на суму 17 869 грн 79 коп., як такий, що складений з використанням документів, що свідчать про грубе порушення прав споживачів на постачання природного газу в побуті; стягнути з відповідача на її користь 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про задоволення її позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та встановивши, що спеціалізованою організацією, яка має право проводити експертизу, підтверджено факт пошкодження лічильника з вини споживача, лічильник ремонту не підлягає та непридатний до застосування, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача придбати та за власний рахунок встановити, повірити і опломбувати газовий лічильник марки «Магнол» типу G-4, у будинку АДРЕСА_1. Разом із цим встановлено, що дії відповідача були правомірними. Що стосується позовних вимог про визнання неправомірним та зобов'язання скасувати рахунок про збитки, суди дійшли правильного висновку, що ці вимоги не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, а тому не підлягають задоволенню. Також суди обґрунтовано вважали, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук Ю.Г. Іваненко О.В. Ступак
Колегія суддів: