16 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
СитнікО.М., Леванчука А.О., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 червня 2016 року,
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2009 року у розмірі 5 881 грн 58 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 1 552 грн 20 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 2 127 грн 57 коп., заборгованість за пенею та комісією - 1 445 грн 54 коп., штраф (фіксована часина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 256 грн 27 коп.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2009 року у розмірі 2 898 грн 89 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 1 281 грн 42 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 1 117 грн 47 коп., заборгованість за пенею та комісією - 500 грн
На вказане судове рішення позивач 20 травня 2016 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01 червня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 червня 2016 року заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення, у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду, оскільки вважає, що рішення суду повинно бути направлено на юридичну адресу ПАТ КБ «ПриватБанк», як стороні у справі.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Заливчий Я.В. отримав копію рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року 29 квітня 2016 року (а. с. 58).
Згідно із ч. 1 ст. 294 України ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин цього строку.
За змістом п. 2 ч. 3 ст. 297 ЦПК України, якщо вказані особою, яка подала апеляційну скаргу, підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно із ч. 1 ст. 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.
Відповідно до ст. 222 ЦПК України копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.
Проте в разі, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не надіслана протягом строку на апеляційне оскарження копія повного тексту рішення суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1250цс16.
Апеляційну скаргу направлено до суду 20 травня 2016 року, про що свідчить відбиток штампу пошти (а. с. 69), тобто заявник пропустив строк на апеляційне оскарження навіть з урахуванням строку з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції правильно відмовив ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки копію рішення суду першої інстанції отримано 29 квітня 2016 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк», який, відповідно до довіреності, мав усі повноваження та права представляти інтереси ПАТ КБ «ПриватБанк», як юридичної особи і у касаційній скарзі зазначені обставини не спростовані. Доводи заявника про те, що копію рішення мало отримати саме ПАТ КБ «ПриватБанк», а представник не є стороною по справі, є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки представляє ПАТ КБ «ПриватБанк» з урахуванням вимог ч. ч. 1, 3 ст. 42 ЦПК України та з урахуванням повноважень представника ПАТ КБ «ПриватБанк», передбачених у довіреності, виданої 19 січня 2015 року. Доказів про скасування довіреності станом на 29 квітня 2016 року касаційна скарга не містить.
Таким чином, апеляційний суд встановивши неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовано залишив апеляційну скаргу для усунення недоліків.
Враховуючи те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 01 червня 2016 року, апеляційний суд обґрунтовано повернув її заявникові на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України, спростувавши доводи апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 29 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ситнік О.М. Леванчук А.О. Ступак О.В.