15 березня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Іста К» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного товариства «Промінь», Обслуговуючого кооперативу «Іста К» про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, з урахуванням уточнень, який обґрунтувала тим, що 26 грудня 2002 року між нею та Житлово-будівельним товариством «Промінь» (далі - ЖБТ «Промінь») укладено договір № 034 про інвестування будівництва, предметом якого було будівництво чотирикімнатної квартири у 10-поверховому будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п. 2.1.5 договору ЖБТ «Промінь» зобов'язалося протягом 30 днів після здачі об'єкта в експлуатацію, за умови повної виплати забудовником вартості квартири, підготувати та видати документи, які є необхідними для оформлення права власності їй, як забудовнику на вказану квартиру, а вона, як забудовник відповідно до п. 2.2.1 договору зобов'язалась у строк до 26 грудня 2002 року здійснити 100 % оплату вартості квартири, ціна якої визначена у п. 3.3 договору, а саме 25 тис. доларів США. Згідно з квитанцією АКБ «Укрсоцбанк» від 26 грудня 2002 року позивач сплатила на користь ЖБТ «Промінь» 125 тис. грн, внесла пайовий внесок у розмірі 8 250 грн, а загалом сплачено 133 250 грн, що еквівалентно 25 тис. доларів США.
17 листопада 2014 року між ЖБТ «Промінь» та Обслуговуючим кооперативом «Іста К» (далі - ОК «Іста К») укладено угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин, відповідно до умов якої ЖБТ «Промінь» уповноважує ОК «Іста К» підготувати та оформити передаточні документи про інвестовані площі квартири для подальшої передачі інвесторам, згідно з договорами за фактичним користуванням. Звернувшись до ОК «Іста К» з проханням підготувати та видати документи, які необхідні для реєстрації її права власності на вказану квартиру, позивач отримала лист без дати та номеру, в якому їй запропоновано укласти мирову угоду та врегулювати порядок відстрочення та розстрочення внесення коштів, витрачених на добудовування проінвестованої квартири за рахунок додаткових внесків інвесторів. Також позивача повідомлено, що у разі відмови від укладення відповідного договору ОК «Іста К» залишає за собою право на стягнення коштів, витрачених на будівництво проінвестованої квартири, в тому числі, за рахунок квартири. Позивач вважає, що вона належним чином виконала всі умови договору, а ОК «Іста К» порушує та не визнає її право на квартиру, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОК «Іста К» підготувати та видати ОСОБА_2 документи, передбачені п. 2.1.5 договору від 26 грудня 2002 року № 034, укладеного між ОСОБА_2 та ЖБТ «Промінь», які необхідні для реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2017 року залишено без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року.
У касаційній скарзі ОК «Іста К» просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказівнад іншими.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що позивач виконала взяті на себе зобов'язання згідно з умовами укладеного між сторонами договору та у повному обсязі сплатила вартість квартири, у той час як відповідач своїх зобов'язань щодо надання документів, які необхідні для реєстрації права власності на спірну квартиру, не виконав.
Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не викликають необхідності перевіряти матеріали справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити Обслуговуючому кооперативу «Іста К» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного товариства «Промінь», Обслуговуючого кооперативу «Іста К» про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2017 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак