14 березня 2017 року м. Київ К/800/7453/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
16 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року.
В обгрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами зазначив, що 15 листопада 2016 року він отримав від Шевченківського районного у м. Києві військового комісаріату відповідь на свій запит, відповідно до якої його особова справа, як офіцера запасу, зберігається в Шевченківському районному у м. Києві військовому комісаріаті, а службова картка заохочень і стягнень в матеріалах особової справи відсутня.
Вважає, що дана обставина є нововиявленою, оскільки відсутність у особовій справі службової картки військовослужбовця ставить під сумнів факт оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани у встановленому законом порядку, а також факт самого реального існування події оголошення суворої догани, а як наслідок і спростування в подальшому наявності систематичного невиконання умов контракту військовослужбовцем, що проявилось у притягненні такого до двох і більше дисциплінарних стягнень.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час її розгляду.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Підставою для перегляду згаданого рішення суду, на думку заявника, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час її розгляду. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що 15 листопада 2016 року він отримав від Шевченківського районного у м. Києві військового комісаріату відповідь на свій запит, відповідно до якої його особова справа, як офіцера запасу, зберігається в Шевченківському районному у м. Києві військовому комісаріаті, а службова картка заохочень і стягнень в матеріалах особової справи відсутня.
На думку заявника відсутність у особовій справі службової картки військовослужбовця ставить під сумнів факт оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани у встановленому законом порядку, а також факт самого реального існування події оголошення суворої догани, а як наслідок і спростування в подальшому наявності систематичного невиконання умов контракту військовослужбовцем, що проявилось у притягненні такого до двох і більше дисциплінарних стягнень.
Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, у тому числі із рішень судів апеляційної та касаційної інстанції, події про накладення на позивача протягом року двох дисциплінарних стягнень (у вигляді попередження про неповну службову відповідність та суворої догани) були предметом судового розгляду у справі та їм надавалася відповідна оцінка судами. А тому, вказана заявником обставина не може бути визнана нововиявленою.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції хибно прийшов до висновку, що відсутність в особовій справі ОСОБА_1 службової картки заохочень і стягнень не є істотною та нововиявленою обставиною.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку, що судом попередньої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка