15 березня 2017 року м. Київ К/800/24367/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій щодо повернення на доопрацювання його заяви з доданими документами про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, неправомірними; скасування рішення № 36 від 20.05.2016 року, вираженого у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в частині непризначення йому одноразової грошової допомоги та повернення документів на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату; зобов'язання призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року, справу передано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Чернігова.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду міста Чернігова, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Зважаючи на те, що предметом спору є призначення й виплата суб'єктом владних повноважень (органом державної влади) одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, то суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно передав справу за підсудністю до місцевого загального суду як адміністративного.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби не належить до числа вказаних у пункті 4 частини 1 статті 18 КАС України, а тому спір щодо її виплати не підсудний місцевому загальному суду як адміністративну.
Проте, колегія суддів не може погодитись із такими доводами відповідача, оскільки зазначеною нормою віднесено до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних усі адміністративні справи щодо спорів з приводу надання допомоги.
Оскільки виключень стосовно конкретних видів допомоги закон не містить, а у пункті 4 частини 1 статті 18 КАС України вказане узагальнююче поняття «допомоги», вказане дає підстави для висновку, що закон відносить до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних спори щодо усіх видів допомог.
Крім того, заявник також стверджує, що цю справу належить розглядати окружному адміністративному суду з огляду на положення частини 1 статті 24 КАС України, відповідно до якої адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність міністерства розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначена стаття регламентує питання щодо здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, але не питання підсудності.
Вказане означає, що частина 1 статті 24 КАС України встановлює випадки, коли адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегіально. При цьому, це правило стосується виключно тих справ, які підсудні окружним судам відповідно до статті 18 КАС України (предметна підсудність адміністративних справ).
Також, колегія суддів зауважує, що із системного аналізу положень пункту 1 частини 2 статті 18 КАС України та пункту 4 частини 1 статті 18 КАС України належить зробити висновок, що справи, визначені у пункті 4 частини першої статті 18 КАС України, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам незалежно від статусу відповідача. Залучення міністерства до участі у таких справах не змінює їх предметної підсудності.
Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що позов у цій справі містить вимоги, одна з яких (зобов'язати провести призначення і виплату одноразової грошової допомоги) - підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а інша (визнати протиправними дії відповідача) - окружному адміністративному суду, а тому, в силу абз. 3 частини 1 статті 21 КАС України, таку справу повинен розглянути адміністративний суд.
Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що дії відповідача, які просить визнати неправомірними позивач, стосуються повернення на доопрацювання його заяви з доданими документами про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги. Тобто, оскаржено дії відповідача, які стосуються процедури надання допомоги, що охоплюється змістом пункту 4 частини 1 статті 18 КАС.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Міністерства оборони України відхилити, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: