14 березня 2017 року К/800/19721/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Цвіркун Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року
у справі № 826/16184/13-а
за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "НТТ Сістем ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство обмеженою відповідальністю "НТТ Сістем ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "НТТ Сістем ЛТД") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26 квітня 2013 року № 0005692202.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "НТТ Сістем ЛТД" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт складено акт № 352/22.2/20010437 від 12 квітня 2013 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІІ-VI квартали 2011 року у сумі 1 401 993,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом 26 квітня 2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005692202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 401 993,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "НТТ Сістем ЛТД" здійснює діяльність у сфері дистрибуції та поставки офісного обладнання, такого як комп'ютери, периферія, програмне забезпечення та інше, а також здійснює технічну підтримку і гарантійне обслуговування обладнання, інформацію про що розміщено в мережі Інтернет.
Для здійснення господарської діяльності позивач орендує нежитлові та підсобні приміщення у м. Києві по вул. Вавілових, 17, що підтверджується договором оренди від 20 грудня 2008 року №1, укладеним із ФОП ОСОБА_4 та відповідним актом прийому-передачі.
Між ТОВ "НТТ Сістем ЛТД" (покупець) та ТОВ "Бізнес-Інтегратор" (постачальник) укладено договори від 01 серпня 2010 року №БІ НТТ-1 та від 01 вересня 2010 року №БІ НТТ-2, предметом яких є поставка продукції; відомості про асортимент та ціна товару зазначаються у накладних, що є невід'ємними частинами договорів; постачання товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця; пунктом постачання товару є м. Київ, вул. Вавілових, 17
Так, на виконання договору, протягом серпня-листопада 2014 року ТОВ "Бізнес-Інтегратор" поставило позивачу оргтехніку та комплектуючі в асортименті (модулі, тюнери, ремкомплекти, модулі пам'яті, касети, контролери, принтери, скоби, датчики, ролики, пружини тощо) на загальну суму 6 095 621,20 грн. (без податку на додану вартість).
Оплата за поставлені товар та послуги здійснювалась позивачем в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку.
Фактичний рух активів, із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.
Використання позивачем придбаних робіт та послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.
Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.
Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочину, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є Маринчак
Ю.І. Цвіркун