15 березня 2017 року м. Київ К/800/38528/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в якому провив:
визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. щодо не включення ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 04.07.2014 року № 44222, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ";
зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2015 року позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як встановлено, що між позивачем (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року № 44422, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 197000 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.10.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
У зв'язку з зазначеним, на депозитний рахунок позивача було зараховано 197000 грн. Встановлено наявність квитанції № TR.58727.1463.436, яка датована 04.07.2014 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року № 491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І.
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.
Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» від 22.12.2014 року № 001/3022 позивача повідомлено про те, що договір банківського вкладу, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_2 від 04.07.2014 року № 44422 операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виходячи із змісту ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», судом першої інстанції вірно встановлено, що після винесення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку Уповноважена особа формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та подає його до Фонду. В свою чергу, виконавчою дирекцією Фонду відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників затверджується реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Таким чином, виконавча дирекція Фонду затверджує загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою.
Як вбачається з відомостей, розташованих на офіційному сайті Фонду, інформації щодо позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відсутня.
При цьому, під час дії тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Уповноваженою особою вжито заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних, встановлено вчинення працівниками та клієнтами Банку, в тому числі й позивачем дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема:- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; - продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; - повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; - звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; - залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; - приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; - зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;- вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Так, частиною 2 статті 38 зазначеного Закону встановлено, що на Уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписам ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:
- банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведених норм, дійшов правильного висновку, що Уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт, оскільки правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким.
Зокрема, частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), про що винесено наказ від 30.10.2014 року № 34.
Під час перевірки робочою комісія дійшла висновку, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта.
Таким чином, грошовий вклад із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200000 гривень і цими подрібненими частками фактично «перекидався» на рахунки інших фізичних осіб.
Як вбачається з довідки про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ «КБ «УФС», 04.07.2014 року 15 власників великих депозитних рахунків, сума яких перевищує гарантовану суму відшкодування, 04.07.2014 повернули вклади за своїми депозитними угодами. В той же день 215 фізичних осіб в тому числі і позивач, оформили короткострокові договори банківських вкладів, на суми, що не перевищують гарантовану суму відшкодування 200000 грн. з невеликим проміжком часу між цими операціями та в позаопераційний час банку, що ставить під сумнів реальність їх здійснення.
Також, з вказаної довідки вбачається, що датою здійснення внесення депозитного вкладу ОСОБА_2 значиться 04.07.2014 року, а датою формування документів на внесення грошових коштів є вихідний день, а саме 05.07.2014 року.
Крім того, згідно довідки виданої Уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаровим С.І. від 31.07.2015 року, на момент укладення нікчемного правочину, банк не мав реальної можливості виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.
Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, зазначені обставини свідчать про те, що вказані дії вчинялись з метою отримання власниками великих депозитних рахунків коштів не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних підстав.
За результатами роботи вказаної Комісії 10.11.2014 року складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу (31).
З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2014 року № 237/14 Уповноваженою особою Фонду наказом від 18.11.2014 року № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку.
Позивач, як на доказ внесення ним коштів 04.07.2014 у відділенні «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ДИРЕКЦІЯ» ПАТ «КБ «УФС» посилався на довідки від 31.01.2015 року та 03.02.2015 року.
Проте, вказані довідки не підтверджують внесення коштів саме позивачем у цій день.
При цьому, залишається не спростованим факт невідповідності між стверджуванню позивачем датою внесення коштів (04.07.2014 року) та фактичною датою, коли оформлявся документ про таке внесення (05.07.2014 року).
Крім того, з наданої відповідачем довідки від 31.07.2015 року вбачається, що станом на 04.07.2014 року жодного підкріплення готівкою гривнею каси відділення «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ДИРЕКЦІЯ» ПАТ «КБ «УФС» не відбувалось.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04.07.2014 року №44422 визнано нікчемним, проміжок часу між операціями з оформлення 215 короткострокових договорів банківських вкладів є занадто стислим для їх реального здійснення, а більша частина операцій взагалі здійснювалась в позаопераційний час, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: