14 березня 2017 року К/800/30311/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Цвіркун Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р.
у справі № 821/1225/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування»
до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Публічне акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування» (далі - позивач, ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування») звернулось до суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Каховська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року № 0000062200, від 16 січня 2013 року №0000031702, від 16 січня 2013 року №0000082200.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Каховська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Каховською ОДПІ здійснено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.12.2012 р. № 556/22/00213993.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 138.1, п. 138.2, п.138.4. п. 138.6. п. 138.8. п. 138.9. п.п. 138.10.3, пп. 138.10.5 п. 138.10, пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.1 ст. 140, п. 150.1 ст. 150, п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України, наказу МФУ від 28.09.2011 р. № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" та ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого занижено податок на прибуток на 3 579 215 грн., в т.ч. за ІІ-ІІІ кв. 2011 р. в сумі 161,00 грн., за ІІ-ІY кв. 2011 р. в сумі 3 579 215,00 грн., завищено податок на прибуток на загальну суму 1 432 844,00 грн., у т.ч. за півріччя 2012 року в сумі 1 432 844,00 грн.; пп. 164.2.18 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 та пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам за період, що перевірявся, в сумі 33297,26 грн.
На підставі вказаних висновків ДПІ у м. Херсоні було прийнято повідомлення-рішення: від 15.01.2013 р. за №0000062200 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2 146 371 грн.; від 16.01.2013 р. за №0000082200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн.; від 16.01.2013 р. за № 0000031702 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: надходження від застосування штрафних санкцій в сумі 33 297,26 грн., та за штрафними санкціями в розмірі 8 324,31 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2011 року позивачем отримано від ТОВ "Авалон-Трейд" ліхтар жовтий G-19 у кількості 24 шт. на суму 700,08 грн., крім того ПДВ 140,02 грн., що підтверджено видатковою накладною від 01.09.2011 р. за № 426, рахунком-фактурою № СФ-0000414 від 30.08.11 р., банківською випискою від 01.09.2011 р., прибутковим ордером № 11413 від 12.09.11 р.
Крім того, між ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" (замовник) з ТОВ "Храм-М" (виконавець) укладено договір за № 15/415 від 25.08.2010 р., умовами якого є зобов'язання виконавця надати посередницькі комерційні послуги з дослідження ринку і підготовки конкурентних пропозицій для конкурсних торгів на закупівлю Донецькою залізницею колійної зварювальної машини КРС-1, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги, на умовах, що викладені у даному договорі.
Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджено актом здавання-приймання виконаних послуг від 01.10.2011 року, за змістом якого виконавцем виконані послуги «досліджена кон'юнктура ринку та підготовлені технічні і комерційні пропозиції для конкурсних торгів на закупівлю машини рейкозварювальної колійної самохідної КРС-1. Машина КРС-1 23.09.2011 р. прийнята Донецькою залізницею».
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат.
Щодо висновку податкового про порушення позивачем пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138. п. 150.1 ст.150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України внаслідок неправомірного віднесення до складу витрат за 2-4 квартали 2011 р. суми від'ємного значення 31 368 687 грн., яка виникли у 2010 році, що вплинуло на заниження податку на прибуток в сумі 3 579 215,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з акта перевірки, ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІУ квартали 2011 року проведено виправлення помилок шляхом подання додатку ВП від 08.08.2012 р. №9047306387, в якому до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включено від'ємне значення за даними податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року у сумі 31 368 687 грн., яке було зменшене за результатами акта попередньої планової виїзної перевірки від 03.11.2011 № 546/23-8/00213993.
В подальшому ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року проведено виправлення помилок шляхом подання додатку ВП від 08.08.2012 р. № 9047306385, в якому до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включено від'ємне значення за даними податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІУ квартал 2011 року у сумі 16 157 584 грн., яке є перехідним та виникло у 1 кварталі 2011 року і було зменшене за результатами вищевказаної попередньої планової виїзної перевірки та підтверджено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р. правомірність зменшення від'ємного значення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року у сумі 31 368 687 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 р. у справі № К/9991/74007/12 скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р. у справі № 2-а-455/12/2170 за позовом ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" до Каховської ОДПІ Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001382301 від 15.11.2011 р. щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 31 368 687 грн., а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. залишити в силі.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 р. за №0000082200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними санкціями у розмірір 170,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року не вірно зазначено повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами, тому згідно п.48.7. ст.48 ПК України така податкова звітність не вважається податковою декларацією.
Разом з тим, як встановлено судами, 09.11.2012 року ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" за допомогою засобів електронного зв'язку надіслано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 р. з додатками ОК, ІВ, АМ, ІД, ВП, про одержання яких свідчать квитанції, реєстраційні номера яких відповідно 9070417468, 9070414400, 9070414221, 9070417091, 9070414239, 9070414384. Про факт відмови в прийнятті вказаної звітності податкова служба офіційно не повідомила позивача ні засобами електронного зв'язку, ні поштою, що підтверджено витягом з книги реєстрації вхідної кореспонденції підприємства.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки відповідачем не доведено факт не подання до податкового органу спірної податкової звітності за 9 місяців 2012 р., то у відповідача відсутні законні підстави для застосування штрафної санкції в розмірі 170,00 грн.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 р. за №0000031702, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття даного оскаржуваного рішення є висновок про те, що в порушення пп. 164.2.18 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 33297,26 грн., оскільки встановлено безпідставне звільнення підприємством від оподаткування інших доходів, отриманих фізичними особами, згідно заяви директора підприємства, зокрема виплачено у лютому 2012 року дохід без утримання податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 199 653,30 грн.
Як встановлено судами, згідно договору купівлі-продажу акцій в лютому 2012 року позивачем був нарахований ОСОБА_4 дохід від продажу акцій в сумі 240546,15 грн., з якого було утримано та перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб в сумі 40 892,85 грн. згідно платіжного доручення № 508 від 07.02.2012 р. Сума нарахованого та перерахованого податку була відображена позивачем в формі звітності 1- ДФ за 1 квартал 2012 року. Після перерахування податку з доходів фізичних осіб, сума доходу ОСОБА_4 (240 546,15 грн.), за вирахуванням податку (40892,85 грн.), згідно заяви ОСОБА_4 була перерахована наступним громадянам: ОСОБА_5 -18 675,22 грн., ОСОБА_6 - 90475,44 грн., ОСОБА_7 - 90502,64 грн.
Відповідно до ст. 168 ПК України податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу. При цьому обов'язки з нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 Податкового кодексу.
Підпунктом 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем були виконані усі вимоги стосовно функцій податкового агента при нарахуванні доходу ОСОБА_4, а подальше їх перерахування за розпорядженням ОСОБА_4 вищевказаним фізичним особам не є їх доходом, оскільки відсутнє нарахування такого доходу безпосередньо фізичним особам.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.
2.Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
Ю.І. Цвіркун