14 березня 2017 року м. Київ К/800/7326/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2016 року позов задоволено: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради при нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня, гарантованої частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2015 рік; визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради при нарахуванні і виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, гарантованої частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2015 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни III групи за 2016 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги за 2015 рік залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судами встановлено, що позивач є учасником бойових дій та інвалідом 3 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копіями посвідчень серії МВ №024373 від 27 листопада 2014 року та серії Є № 079799 від 30 вересня 2015 року.
Позивачу проведено виплату щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня у квітні 2015 року в розмірі 875 грн, та як інваліду війни до 5 травня у вересні 2016 року - 2310 грн.
Судове рішення апеляційної інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог за 2015 рік мотивовано тим, що позивач отримав одноразову грошову допомогу за 2015 рік у розмірі 875,0 грн в квітні 2015 року, а отже про порушення своїх прав дізнався та мав можливість дізнатися в 2015 році, однак з адміністративним позовом до суду звернувся лише 23 листопада 2016 року. Зазначена виплата є разовою, а отже строк звернення до суду становить шість місяців з дня коли особа дізналася, або могла дізнатися про порушення своїх прав. Позивачем не надано доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та причин, які перешкоджали звернутися до суду своєчасно, в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні позову в межах строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплата у 2016 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" здійснена позивачу правомірно в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), зокрема, учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак