09 березня 2017 року м. Київ К/800/18505/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Штульман І.В.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року,
У квітніі 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області (далі - відповідач, УПФУ) у здійсненні перерахунку та виплату пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації доходів громадян та допомоги в розмірі 10 посадових окладів, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески у повному обсязі, та, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії у розмірі 80 % від заробітної плати, з урахуванням всіх зазначених складових (отриманих виплат) за останні 24 місяці роботи, починаючи з 1 квітня 2015 року.
Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 17 червня 2015 року позов задоволено частково:
визнано протиправними дії УПФУ щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу пенсії державного службовця з врахуванням до заробітку виплаченої індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань;
зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 80% від суми заробітної плати, з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період , який був врахований при призначенні пенсії, тобто за 24 місяці, починаючи з 1 травня 2015 року, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення дати, з якої необхідно призначити пенсію, та зазначено, що перерахунок та виплату пенсії позивачу необхідно провести з 1 квітня 2015 року. В решті залишено без змін.
В подальшому, УПФУ подано заяву про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви УПФУ у роз'ясненні судового рішення.
В обґрунтування касаційної скарги, позивач посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про його скасування та постановлення нової ухвали, якою роз'яснити судове рішення апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідач звернувся до апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, якою змінено рішення суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої необхідно призначити пенсію.
Зокрема, заявник просить роз'яснити, за який період необхідно врахувати складові заробітної плати - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати. Необхідність вирішення даного питання виникло у зв'язку із суперечностями, які виникли між УПФУ та ДВС, при виконанні рішення апеляційного суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви УПФУ, апеляційним судом встановлено, що постанова апеляційної інстанції є зрозумілою, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання. Підстави зміни рішення суду першої інстанції наведені в її мотивувальній частині.
Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
За змістом наведених норм роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 19 своєї постанови від 20 травня 2013 року N 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", за правилами статті 170 КАСУ роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, заява УПФУ про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні.
Відповідач фактично просить вказати, як виконувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, що не є роз'ясненням її змісту.
Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, регулюється статтями 254 - 267 КАС України.
Проаналізувавши, з урахуванням поставлених питань, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, колегія суддів приходить до висновку, що вона роз'яснення не потребує, оскільки є зрозумілою і не вимагає додаткового тлумачення, не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 170 КАС України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновків апеляційного суду не спростовують, останній під час розгляду справи вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухваленого ним рішення відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Андрушівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Швець
Ю.Й.Рецебуринський
І.В.Штульман