91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.08 Справа № 13/197
За позовом прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради м. Лисичанськ
до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Луганськ
про стягнення 6485 грн. 05 коп.
Суддя Яресько Б.В.
За участю: Секретар судового засідання Чорна І.М.
Прокурор Гриненко С.В. посвідчення № 548 від 31.07.2008 р.
Від позивача Торбенко Є.Ю. доручення № 444701/16 від 27.12.2007 р.
Від відповідача ОСОБА_4 дов. № 297 від 29.01.08 р., ОСОБА_5 дов. № 297 від 29.01.08 р.
У судовому засіданні 18.12.2008 р. була оголошена перерва до 12 год. 30 хвилин 22 грудня 2008 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ : прокурор звернувся з позовом про стягнення збитків, заподіяних внаслідок безпідставного користування земельною ділянкою за період з 20.10.2005 р. по 23.12.2005 р. в сумі 6485 грн. 03 коп.
Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ , що 22 грудня 2004 року відповідач за договором купівлі-продажу нерухомого майна придбав у відкритого акціонерного товариства «Лисичанський шиноремонтний завод»комплекс будівель та споруд, розташований за адресою м. Лисичанськ, вул. Красна 170
16 червня 2005 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд за адресою м. Лисичанськ вул. Красна 170.
08 липня 2005 року позивачем було прийнято рішення № 952 яким відповідачу був наданий дозвіл на виконання проекту землеустрою на відвід спірної земельної ділянки.
20.10.2005 р. відповідач здійснив державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
14 листопада 2005 року рішенням № 1091 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для введення підприємницької діяльності приватному підприємцю гр. ОСОБА_1»позивач затвердив проект землеустрою, та вирішив продати відповідачу земельну ділянку площею 3,4182 га, розташовану за адресою м. Лисичанськ, вул.. Красна 170, для експлуатації цеха з виготовлення меблі.
14 грудня 2005 року сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на підставі якого 23 грудня 2005 року відповідачем був одержаний державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 141261.
19 грудня 2007 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради було прийнято рішення № 947 «Про затвердження актів комісії по встановленню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілья»яким був затверджений акт комісії № 18/07 від 28.12.2007 року про встановлення розміру збитків завданих відповідачем територіальної громаді м. Лисичанськ в наслідок безпідставного користування земельною ділянкою площею 34182 м2 за адресою м. Лисичанськ, вул.. Красна 170. Згідно рішення комісії розмір завданих відповідачем збитків за період з 21.01.2005 р. по 23.12.2005 р. становить 34046 грн. 40 коп.
17.10.2008 року прокурор звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради в якому просить суд стягнути з відповідача збитки завдані територіальної громаді м. Лисичанська у розмірі 6485 грн. 03 коп. за період з моменту державної реєстрації відповідача в якості фізичної особи підприємця (20.10.2005 р.) по 23 грудня 2005 року.
Свої вимоги прокурор та позивач обґрунтовують посилаючись зокрема на ст. 22, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 125, 156 Земельного кодексу України.
Відповідач позов не визнає.
Відповідач зокрема посилається на те, що заявником та позивачем не доведено як площа земельної ділянці, так і факт використання її відповідачем в підприємницької діяльності. Відповідач зазначає, що 01.03.2005 р. відповідач як фізична особа передала об'єкти нерухомості за адресою м. Лисичанськ, вул. Красна 170 в оренду ПП «Світ меблів» і відповідно відповідач ними не користався. Відповідач зазначає, що відсутня його протиправна поведінка та вина оскільки протягом всього часу відповідач займався оформленням права власності на спірну земельну ділянку.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради № 947 «Про затвердження актів комісії по встановленню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілья»від 19 грудня 2007 року був затверджений акт комісії яким підтверджується факт безпідставного користування відповідачем земельною ділянкою площею 34182 м2 за адресою м. Лисичанськ, вул.. Красна 170, та завдання зазначеними діями територіальної громаді м. Лисичанська у період з 21.01.2005 р. по 23.12.2005 р. збитків в розмірі земельного податку сумі 34046 грн. 40 коп.
Рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради № 947 від 19.12.2007 р. є чинним, в судовому порядку не оскаржено.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” та ст. 206 Земельного кодексу України обов'язок сплачувати плату за користування землею в Україні покладається на землекористувача.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і права на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких віднесено і відшкодування збитків.
Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 60) органам місцевого самоврядування надано право від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі виконувати усі майнові операції, передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду та інше.
Враховуючи те, що відповідач як власник нерухомого майна використовує землі територіальної громади м. Лисичанська, а отже є землекористувачем, то він повинний був у встановленому законом порядку оформити своє право на користування земельною ділянкою договором оренди землі.
У зв'язку з тим, що названі вище обов'язки не були своєчасно виконані відповідачем, територіальній громаді м. Лисичанська було спричинено збитки у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), передбаченої ст. 22 Цивільного кодексу України, згідно якого збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Приписи вказаної статті узгоджуються з приписами п. 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Доводи відповідача стосовно того, що він не користувався об'єктами нерухомості, що розташовані на спірній земельній ділянці судом не приймаються до уваги з огляду на те, що передача майна в оренду може розглядатися як вид підприємницької діяльності.
З врахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Лисичанської міської ради м. Лисичанськ, вул. Комсомольська 7 ідентифікаційний код 24180679 збитки в сумі 6485 грн. 03 коп., наказ видати.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь державного бюджету України державне мито у сумі -102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати ДПІ Жовтневого району м. Луганська.
За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення
Суддя Б.В. Яресько
Дата підписання повного тексту рішення
29 грудня 2008 року