"11" травня 2007 р. Справа № 16/330
за скаргою ліквідатора - Бахтина В.В.
про визнання неправомірним рішення комітету кредиторів; винесення щодо неправомірної поведінки кредиторів окрему ухвалу; зобов'язати кредиторів замінити представників на засіданнях комітету кредиторів.
у справі №16/330 господарського суду Закарпатської області
за заявою Державної податкової інспекції у Рахівському районі, м. Рахів
та Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі, м. Рахів
до відкритого акціонерного товариства «Рахівхліб», м. Рахів
про банкрутство
Суддя Васьковський О.В.
За участю представників:
від кредитора (ДПІ у Рахівському районі) - Буря О.О. - заступник начальника юридичного управління, начальник відділу супроводження справ у судах (дов. від 16.01.07 №2/9/10-04)
від кредитора (УПФ в Рахівському районі) -не з'явився (у судовому засіданні 10.05.07 - Файбиш Г.М. -головного спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 02.04.07 №1221/07-1)
від банкрута - Бахтин В.В. - ліквідатор (арбітражний керуючий)
20.03.07 до господарського суду Закарпатської області у справі №16/330 про банкрутство ВАТ «Рахівхліб» звернувся ліквідатор Бахтин В.В. із скаргою на дії кредиторів при прийняті рішення комітетом кредиторів на засіданні від 02.02.07. Ліквідатор просить суд: визнати рішення комітету кредиторів ВАТ «Рахівхліб» від 20.02.07 про не виставлення (заборону) на аукціон майно ВАТ «Рахівхліб» та проведення його реалізації неправомірним та таким що не підлягає виконанню; винести щодо неправомірної поведінки кредиторів окрему ухвалу; зобов'язати кредиторів замінити представників на засіданнях комітету кредиторів.
Скарга мотивована тим, що на засіданні від 02.02.07 комітетом кредиторів без будь-якої мотивації прийнято рішення про те, щоб не виставляти активи ВАТ «Рахівхліб» на аукціон, тобто не проводити реалізацію майна. Таким чином, ліквідатор вважає, що дії кредиторів порушують ст.30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та перешкоджають ліквідатору проводити реалізацію активів банкрута відповідно до вказаного Закону.
ДПІ у Рахівському районі подала заперечення на скаргу, мотивуючи наступним. Комітет кредиторів є вищим органом стосовно управлянні майном банкрут і законодавство передбачає обов'язок ліквідатора на отримання згоди комітету кредиторів щодо порядку продажу майна банкрута. Законодавством не передбачено можливості визнавати недійсним рішення комітету кредиторів. Також зазначає, що при попередній реалізації майна банкрута, що проводилася ліквідатором без згоди комітету кредиторів було реалізоване найліквідніше майно банкрута на суму 335,0 грн., що призвело до непогашення сум податків, зборів, платежів. Також, усно заявили, що на час прийнятті такого рішення господарським судом розглядалася справа за позовом ДПІ до про визнання недійсним результатів аукціону.
УПФ у Рахівському районі теж заперечує вимоги скарги та усно підтримує заперечення ДПІ у Рахівському районі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги.
Як вбачається із протоколу комітету кредиторів від 02.02.07 (повторне скликання через неприйняття участі кредиторів у засіданні повідомленому на 25.12.06) у засіданні взяли участь наступні члени комітету кредиторів: ДПІ у Рухівському р-ні (кількість голосів 96 представник Мамчин М.І.), ПФ у рухівському р-ні (кількість голосів 57, представник Файбиш Г.М), а також кредитор (забезпечений заставою) ВАТ «Новоград-Волинський завод сільгоспмашин» за участі ліквідатора Бахтина В.В. Інші члени комітету кредиторів: ТзОВ «Дабл ю Джей-Херсон», м. Херсон (кількість голосів 128) та ПП «Новинтех», м. Дніпропетровськ (кількість голосів 77), участі у засіданні комітету кредиторів на взяли. На засіданні комітету кредиторів ліквідатор виніс на розгляд питання про реалізацію іншого наявного майна ВАТ «Рахівхліб». Як вбачається із протоколу, кредитори проголосували не виставляти на аукціон майно банкрута.
Прийняття рішення про застосування судової процедури, у тому числі ліквідаційної процедури, відноситься до компетенції комітету кредиторів (ч.8 ст.16 Закону №2343). Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.2 ст.22 Закону №2343).
Постановою господарського суду Закарпатської області від 20.10.05 відкрите акціонерне товариство «Рахівхліб» на підставі розгляду клопотання комітету кредиторів від 20.10. 05, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бахтина В.В., на якого покладено обов'язок здійснити заходи у ліквідаційній процедурі, передбачені Законом №2343 (розділ ІІІ).
Згідно ч.1 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Частина 2 ст.30 Закону №2343 встановлює, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатор виніс на погодження кредиторів питання продажу майна банкрута шляхом проведення аукціону.
За загальним правилом викладеним у ст.30 Закону №2343 продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором на відкритих торгах, процедура проведення яких забезпечує продаж майна по найвищій ціні. Системний аналіз вищеприведених положень Закону №2343 у взаємозв'язку з іншими нормами цього нормативного акту дає підстави для висновку, що кредитори не можуть немотивовано забороняти продаж майна банкрута у ході ліквідаційної процедури чи в любій іншій формі ухилятися від процедури погодження продажу майна. Якщо кредитори не погоджують порядок продажу майна, то вони перешкоджають здійсненню повноважень покладених на ліквідатора ст.25 Закону №2343, зокрема, у частині реалізації майна банкрута для задоволення вимог включених до реєстру вимог кредиторів. Кредитори повинні належним чином реалізовувати свої права у справах про банкрутство. Отже, непогодження порядку продажу майна банкрута чи немотивовану заборону на продаж, слід оцінювати як неправомірну бездіяльністю або діяльність кредиторів. За таких обставин скарга ліквідатора у цій частині підлягає задоволенню, у зв'язку із чим суд визнає рішення комітету кредиторів ВАТ «Рахівхліб» від 20.02.07 про не виставлення (заборону) на аукціон майно ВАТ «Рахівхліб» та проведення його реалізації неправомірним та таким, що не підлягає виконанню.
Викладені у запереченні ДПІ у Рахівському районі доводи про попередній продаж майна за цінами, що привело до непогашення податкового боргу, суд не бере до уваги, оскільки такі обставини не підтвердженні належним чином та відповідним доказами. По суті не мають значення для вирішення даної скарги і усно заявлені доводи щодо заборони продажу майна банкрута, через перебування у провадженні господарського суду Закарпатської області справи №16/392 за позовом ДПІ у Рахівському районі про визнання недійним результатів аукціону щодо продажу майна банкрута. При цьому, вище приведені доводи не знайшли свого підтвердження в протоколі. Водночас, як вбачається із протоколу комітету кредиторів від 31.10.06, позов ДПІ у Рахівському районі не перешкоджав приймати рішення для пропозиції щодо викупу майна банкрута.
Вимоги про винесення окремої ухвали та заміни представників кредиторів, які беруть участь у комітеті кредиторів, суд відхиляє, виходячи з наступного. Діючим Господарсько процесуальним кодексом України не передбачено право особи звертатися до суду із заявою про винесення окремої ухвали. Окрема ухвала виноситься судом у порядку встановленому ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо заміни представників, то слід відзначити, що згідно ст.28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємств, організацій. Вказаний кодекс не регулює питання заміни представників сторін і до компетенції суду вирішення їх не входить.
У судовому засіданні 10.05.07 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.
Керуючись ст. ст. 24-31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-1, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
скаргу задоволити частково.
Визнати рішення комітету кредиторів ВАТ «Рахівхліб» від 20.02.07 про не виставлення (заборону) на аукціон майно ВАТ «Рахівхліб» та проведення його реалізації неправомірним та таким, що не підлягає виконанню.
У решті скарги відмовити.
Повний текст ухвали підписаний 21.05.07.
Ухвалу направити скаржнику (ліквідатору), банкруту, кредиторам.
Суддя О.В. Васьковський