Кіровоградської області
"02" листопада 2009 р.Справа № 5/123
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/123
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ,
до відповідача: фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович", м. Мала Виска Кіровоградської області,
про стягнення 77 921,91 грн.,
Представники сторін участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" подано позовну заяву, яка містить вимоги про стягнення з фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" заборгованості за договором фінансового лізингу № L2253-03/08 від 31 березня 2008р., а саме основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 73404,64 грн., пені в розмірі 3758,80 грн., 3% річних в сумі 758,48 грн., всього - 77921,91 грн.
Ухвалою господарського суду від 08.09.2009 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, сторін зобов'язано надати докази необхідні для розгляду справи по суті.
Відповідачем не було надано витребуваних судом матеріалів, проте подано суду заяву від 05.10.2009 року у якій зазначено прохання відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що його представник не зможе взяти участь у судовому засіданні. Також у заяві зазначено прохання надсилати кореспонденцію на адресу: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40, кв. 28.
Ухвалою господарського суду від 05.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2009р.
Позивач подав суду пояснення по справі від 29.10.2009 року та клопотання від 30.10.2009 року про проведення судового засідання 02.11.2009 року без участі представника позивача.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що засвідчено повідомленням про вручення йому 12.10.2009р. поштового відправлення № 503239.
Але відповідач не надав відзиву на позовну заяву, до господарського клопотань чи заяв не надходило, тому згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" - лізингодавець та фермерським господарством "Сінельник Валерій Дем'янович" - лізингоодержувач 31.03.2008 року укладено договір фінансового лізингу № L2253-03/08 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
На виконання умов Договору, лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння лізингоодержувачу, що підтверджується складеним та підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 23.05.2008 року.
Розділом 5 Договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.
Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення Договору. Рахунок на оплату авансових платежів надається лізингодавцем при укладенні договору.
Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця згідно суми, визначеної в Графіку для відповідного місяця та за визначеними в договорі реквізитами лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому рахунок на сплату таких лізингових платежів не надається.
Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі, починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.
Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості, комплектності предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань за договором, в тому числі, своєчасної сплати лізингових платежів.
Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: № L2253-03/08/6 на суму 8598,54 грн., № L2253-03/08/7 на суму 8600,51 грн., № L2253-03/08/8 на суму 8600,52 грн., № L2253-03/08/9 на суму 8675,73 грн., № L2253-03/08/13 на суму 8675,74 грн., № L2253-03/08/12 на суму 8675,74 грн., № L2253-03/08/11 на суму 8675,73 грн., № L2253-03/08/10 на суму 8675,73 грн., № L2253-03/08/v на суму 1261,20 грн.
Однак, відповідач в порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п.8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу належним чином не виконав свої зобов'язання, виставлені позивачем рахунки-фактури не оплатив внаслідок чого виникла основна заборгованість в розмірі 70 439,44 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п. З ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Статті 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обор або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідач не подав суду докази звернення до позивача із заявами або листами про неотримання рахунків.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
На підставі викладеного та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 70 439,44 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Національним банком України встановлено: з 30 квітня 2008 року облікову ставку в розмірі 12% річних; з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних; з 12 серпня 2009 року в розмірі 10,25% річних.
У відповідності з п. 5.1 Договору за несвоєчасну оплату будь-якого платежу (або його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивачем правомірно обчислена пеня за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня окремо по кожному виставленому рахунку-фактурі з 9 числа відповідного місяця по 09.07.2009 року, і всього становить 3758,80 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Відповідно обґрунтованого розрахунку позивач правомірно обчислив три проценти річних за період з 15 числа відповідного місяця по 09.07.2009 року, що становлять 758,48 грн. Втрати від інфляції позивач правомірно обчислив за період листопад 2008 року по липень 2009 року в сумі 2965,20 грн.
З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції на суму 2965,20 грн., трьох процентів річних у розмірі 758,48 грн. та пені в розмірі 3758,80 грн. підлягають задоволенню.
Державне мито справі в сумі 779,21 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства "Сінельник Валерій Дем'янович" (вул. Велигіна, 46, м. Мала Виска Кіровоградської області, адреса для пошти: м. Кіровоград, вул. Шевченка, 50/40, ідентифікаційний код 33578366) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, ідентифікаційний код 34480657):
- основний борг у розмірі 70439,44 грн.; втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 2965,20 грн.; три проценти річних у розмірі 758,48 грн.; пеню в розмірі 3758,80 грн., а всього 77921,91 грн.;
- судові витрати у справі на державне мито в сумі 779,21 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.А. Змеул