ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/131-20/247 11.11.09
За позовом Приватного підприємства «Техкомплект»
До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфатех»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно -Українська
Лізингова Компанія»
Про розірвання договору №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу від 08.08.2008р. з
додатками до нього, Додаткової угоди №1 від 01.12.2008р. до нього, договору
№111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), договору
поруки №21-ПОР від 01.12.2008р. з додатками до нього, договору Фінансового
лізингу №080905/ФЛ-0548/01 від 05.09.2008р.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Ковальчук М.М.- предст. (дов. від 14.08.2009р.)
Від відповідачів 1. Пікуль В.О.- предст. (дов. від 06.10.2009р.)
2. не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів про розірвання договору №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу від 08.08.2008р. з додатками до нього, Додаткової угоди №1 від 01.12.2008р. до нього, договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р. з додатками до нього, договору Фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.06.2009р. порушено провадження у справі №3/131 та прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2009р. №3/131 справу №3/131 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 04.09.2009р. матеріали справи №3/131 передано на розгляд судді Палію В.В.
У зв'язку з наведеним, ухвалою від 07.09.2009р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер 3/131-20/247, розгляд справи призначено на 23.09.2009р.
У судовому засіданні 23.09.2009р. представник позивача надав суду копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Сендерського Д.М.; копію договору Фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р., предметом якого є, зокрема, бульдозер SHANTUI SD32. Зазначені копії документів долучені судом до матеріалів справи.
Крім того, представник позивача надав суду письмові пояснення щодо наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі Бульдозера SHANTUI SD32 до Договору №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р., відповідно до якого зазначив, що зазначений бульдозер був переданий безпосередньо відповідачу-2.
Представник відповідача-1 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі №3/131-20/247 до розгляду пов'язаної з нею справи №8/29 за позовом ТОВ «Альфатех»до ПП «Техкомплект»про стягнення заборгованості за поставлений бульдозер SHANTUI SD32, яка розглядається Господарським судом Івано-Франківської області.
Клопотання судом не задоволено, оскільки представником відповідача-1 не доведено, що розгляд справи №3/131-20/247 є неможливим до розгляду справи №8/29.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-2, розгляд справи 23.09.0009р. відкладено.
У судовому засіданні 06.10.2009р. представник відповідача-1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх помилковість та необґрунтованість.
Для надання позивачу можливості підготувати письмові заперечення на відзив відповідача-1 та для надання відповідачу-2 можливості підготувати письмовий відзив на позовну заяву, у судовому засіданні 06.10.2009р. судом оголошено перерву до 13.10.2009р.
Представник відповідача-2 у судове засідання 13.10.2009р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
У судовому засіданні 13.10.2009р. судом оголошено перерву до 03.11.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
У зв'язку з тим, що станом на 03.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному, судове засідання для оголошення повного тексту рішення по справі призначено на 11.11.2009р.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
08.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех»(відповідач-1 у справі), у якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія»(відповідач-2 у справі), у якості покупця, укладено договір №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити обладнання згідно із специфікацією поставки товару в Додатку №1, що надалі іменується товар. Зазначений Товар отримується покупцем для подальшої передачі його в фінансовий лізинг ПП «Техкомплект»(надалі -лізингоодержувач, позивач у справі).
Відповідно до Додатку №1 до договору «Специфікація поставки товару»предметом купівлі-продажу визначено бульдозер SHANTUI SD32 з прямим відвалом 10 кубічних метрів і однозубим розпушувачем у кількості 1 шт. вартістю 1 371 789,00грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 2.4 договору №21 Лв-2008 СТ право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту оплати 20% від вартості обладнання і оформляється актом приймання-передачі з передачею техпаспорту.
У Додатку №1 до договору сторонами погоджено графік платежів, а саме, перший платіж складає 20% від вартості товару (274 357,80грн.), другий платіж -80% від вартості товару (1 097 431,20грн.).
Договір №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу підписаний зі сторони продавця, покупця та лізингоодержувача.
На виконання умов договору відповідачем-2 внесено на користь відповідача-1 авансовий платіж у розмірі 411 536,70грн., що не заперечується жодною із сторін.
Між сторонами договору №21 Лв-2008 СТ підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого покупцеві (відповідачу-2) передано техніку - бульдозер SHANTUI SD32 у справному технічному стані із технічним паспортом та інструкцією з експлуатації. Наданий позивачем примірник Акту не містить дати його підписання, проте, на доданій до відзиву відповідача-1 копії Акту зазначено дату його підписання -24.09.2008р. Акт приймання - передачі підписаний зі сторони продавця (відповідач-1), покупця (відповідач-2) та лізингоодержувача (позивача).
Також, на підтвердження факту поставки товару, відповідач-1 надав суду видаткову накладну від 22.09.2008р., відповідно до якої відповідачу-2 через довірену особу Шута М.І. (довіреність серії ЯПВ №874443 від 24.09.2008р.) було передано бульдозер за договором №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р.
05.09.2008р. між відповідачем-2, як лізингодавцем та позивачем, як лізингоодержувачем, укладено Договір фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548, відповідно до умов якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах даного договору та Правил фінансового лізингу. Найменування Предмета лізингу та його технічні характеристики вказані у Специфікації (Додатку №2).
Відповідно до Специфікації предмета лізингу, одним із предметів лізингу за договором фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 є бульдозер SHANTUI SD32 вартістю 1 371 789,00грн. з ПДВ. Продавцем предмету лізингу згідно п. 5 договору фінансового лізингу є ТОВ «Альфатех»(відповідач-1 у справі).
Згідно з п. 2.3 Загальних правил фінансового лізингу лізингоодержувач після укладання Договору лізингу бере на себе всі права та обов'язки лізингодавця за Договором поставки, за виключенням:
- обов'язку сплатити ціну (вартість) Предмета лізингу (Товару);
- права вимагати розірвання Договору поставки та повернення ціни (вартості) Предмета лізингу або її частини;
- права приймання-передачі Предмета лізингу у відсутності лізингодавця та/або без його попередньої письмової згоди, в т. ч. права підписання актів або інших аналогічних документів;
- права вимагати сплати будь-якої неустойки (штраф, пеня).
Згідно п. 2.4 Загальних правил фінансового лізингу передача предмета лізингу в лізинг лізингоодержувачу здійснюється на підставі Акту прийому-передачі Предмета лізингу в лізинг, що підписується уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоодержувачу, в день поставки Предмета лізингу в порядку, передбаченому Договором поставки та Договором лізингу.
Відповідно до п. 11.2 Правил моментом початку обчислення строку лізингу є дата підписання Акту прийому-передачі Предмета лізингу в лізинг.
Матеріали справи №3/131-20/247 не містять доказів підписання між відповідачем-2 та позивачем Акту прийому-передачі Предмета лізингу в лізинг.
Відповідно до п. 3.3.1 Загальних правил фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується за Договором поставки набути у власність Предмет лізингу у відповідності з встановленими лізингоодержувачем Специфікацією Предмета лізингу та умовами.
Згідно з п. 3.3.2 Правил лізингодавець зобов'язується на умовах Договору та даних Правил передати Предмет лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу.
Відповідно до п. 5.7 Правил в разі невиконання лізингодавцем з власної вини обов'язків, передбачених п. 3.3.1 та 3.3.2 даних Правил лізингоодержувач має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору лізингу та вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок порушення лізингодавцем вказаних обов'язків.
Між позивачем та відповідачами укладено договір №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), відповідно до якого відповідач-2 передав позивачу свої права та обов'язки за Договором купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. щодо купівлі бульдозера SHANTUI SD32 з прямим відвалом 10 кубічних метрів і однозубим розпушувачем вартістю 277 129,09 доларів 09 центів, що складає 1 371 789,00грн. по офіційному встановленому НБУ + 2% на момент підписання Договору. Відповідач-1 не заперечив проти заміни відповідача-2 позивачем в Основному договорі, і підписуючи даний Договір, дав згоду на повне переведення прав та обов'язків відповідача-2 позивачу в порядку та на умовах, визначених Договором.
На наданому позивачем примірнику Договору №111108/01 міститься дата його укладення (підписання) - 06.12.2008р.. На наданому відповідачем-1 примірнику Договору №111108/01 зазначена дата його підписання -01.12.2008р. При цьому умови договору, як у примірнику, який наданий позивачем, так і у примірнику, який наданий відповідачем-1, є ідентичними.
Відповідно до п. 1.3 договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) переведення боргу за цим Договором не тягне за собою жодних інших змін умов Основного боргу, укладеного між Сторонами, окрім тих, що пов'язані із заміною відповідача-2 позивачем.
Згідно із п. 1.4 договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) у зв'язку із заміною відповідача-2 позивачем, відповідач-2 вибуває із Основного договору.
За договором №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) позивач зобов'язався виконувати обов'язки відповідача-2 перед відповідачем-1 на умовах Основного договору. Відповідач-2 зобов'язався передати позивачу всю необхідну інформацію, документи (їх засвідчені копії), необхідні для виконання позивачем взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п. 2.4 договору №111108/01 позивач та відповідач-1 одержали право після укладання даної угоди внести зміни та доповнення до Основного договору, що стосуються умов його виконання, шляхом укладання додаткових угод, без участі відповідача-2.
Згідно з п. 6.1 даного договору, відповідач-1 визнає та зараховує, оплачений відповідачем-2 авансовий платіж згідно договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. в сумі 83 138,73 доларів США 73 центів, що складає 411 536,70грн., як авансовий платіж, сплачений позивачем.
Строки та графік оплати боргу (залишкової вартості товару) що виникає перед відповідачем-1 на умовах Основного договору в сумі 193990,36 доларів США (що складає 960 252,30грн.) в подальшому визначаються в порядку домовленостей та графіку погашення між позивачем та відповідачем -1 без будь-якої участі відповідача -2 та мають пріоритетне значення.
У випадку виникнення будь-яких колізій стосовно строків поставки та сплачених грошових коштів між положеннями Основного договору та даного договору, сторони домовились керуватись положенням даного договору (п. 6.3 договору).
01.12.2008р. між відповідачем-1, як продавцем та позивачем, як покупцем, укладено Додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р., відповідно до якої продавець та покупець уточнили ціну товару на день підписання Договору, а також змінили порядок розрахунків за Договором купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р., у зв'язку з чим розділи 3 та 5 Договору викладено у іншій редакції. Зокрема, загальна сума договору визначена у розмірі 277 129,09 доларів США, що складає 1 371 789,90грн. з ПДВ. Товар за даним Договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту.
Відповідно до п. 5.8 Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. в забезпечення належного виконання зобов'язань покупця за цим Договором, продавець приймає поруку відповідно до Договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р. та заставу відповідно до Договору застави №21-ЗАЛ від 01.12.2008р.
Відповідно до платіжного доручення №1105 від 16.12.2008р. позивач перерахував на користь відповідача-1 200 000,00грн. оплати за бульдозер згідно договору №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р.
01.12.2008р. між відповідачем-1, у якості кредитора, Сендерським Дмитром Михайловичем, у якості поручителя та позивачем, у якості боржника, укладено Договір поруки №21-ПОР, предметом якого є зобов'язання Поручителя перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором за договором купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. , що включає:
- погашення товарного кредиту у розмірі й у строк, відповідно до Договору;
- сплату відсотків за користування товарним кредитом відповідно до Договору;
- сплату пені у разі прострочення зі сплатою відсотків й повернення кредиту відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки підставою договору поруки є дійсна вимога Кредитора до Боржника, закріплена у Додатковій угоді №1 до договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р., у такому самому встановленому обсязі й у ті самі встановлені терміни, у тому ж установленому порядку.
Позивач у позовній заяві просить суд розірвати Договір купівлі-продажу від 08.08.2008р. із додатками до нього та Додатковою угодою №1 від 01.12.2008р., розірвати Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) від 06.12.2008р. №111108/01, Договір поруки від 01.12.2008р. №21-ПОР та Договір фінансового лізингу №080905/АК-0548 від 05.09.2008р., з усіма додатками до нього. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як лізингоодержувачем, а у подальшому покупцем згідно з договором про заміну боржника у зобов'язанні, не було одержано ні від відповідача-2, ні від відповідача-1 визначений договором товар, а саме, бульдозер SHANTUI SD32 з прямим відвалом 10 кубічних метрів і однозубим розпушувачем. Зазначене є істотним порушенням договірних умов зі сторони відповідачів та положень закону, так як за результатами такого невиконання зобов'язання позивач був позбавлений можливості одержати товар - бульдозер SHANTUI SD32, що є предметом придбання згідно вищенаведених договорів.
Відповідач-1 у відзиві проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що між сторонами спору було підписано трьохсторонній Акт приймання-передачі бульдозера, відповідно відповідач-1 належним чином виконав свої зобов'язання за договором №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. У той же час, відповідач-1 не є стороною Договору фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548, який укладений між позивачем та відповідачем-2, відповідно відповідач-1 не може відповідати за порушення його умов будь-якою із його сторін. Крім того, відповідач-1 зазначає, що з моменту підписання Договору №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. з боку позивача не надходило жодних претензій про невиконання умов зазначеного договору.
Відповідач-2 письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. .
Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.
Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543)
Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У той же час, Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова ВСУ від 17.06.2008р. №8/32пд).
Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються
Як на підставу для розірвання вище перелічених договорів, позивач посилається на факт невиконання як відповідачем-2 так і відповідачем-1 зобов'язання щодо передачі предмету лізингу (купівлі-продажу, у зв'язку із заміною боржника у зобов'язанні) позивачу, що є істотним порушенням відповідачами умов договорів.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, умови Договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. щодо передачі бульдозера були виконані відповідачем-1, як продавцем, належним чином, що підтверджується підписаним між відповідачем-1, відповідачем-2 (як покупцем) та позивачем (як лізингоодержувачем) Актом приймання-передачі. Факт підписання зазначеного Акту не заперечується жодною із сторін спору.
Зважаючи на п. 2.4 Договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. відповідач-2, як покупець, набув право власності на зазначений товар після внесення 20% оплати від вартості обладнання. Факт внесення відповідачем-2 належної суми від вартості обладнання не заперечується жодною із сторін.
При підписанні договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), сторонами не було передбачено умов, щодо порядку передачі об'єкта купівлі-продажу безпосередньо до позивача.
При цьому суд враховує, що переведення боргу вчиняється, в першу чергу, за взаємною згодою двох осіб -попереднього боржника та нового боржника. Кредитор лише надає згоду на заміну боржника у зобов'язанні, підписуючи договір про переведення боргу.
Таким чином, саме відповідач-2, як особа, яка набула бульдозер у власність та позивач при підписанні договору №111108/01 повинні були вирішити питання щодо подальшої правової долі зазначеного майна.
Із аналізу умов договору №111108/01 вбачається, що після того, як предмет купівлі-продажу був переданий покупцю, позивач взяв на себе зобов'язання покупця перед продавцем саме в частині оплати вартості бульдозера.
Порушення зобов'язання зі сторони відповідача-1 в частині передачі бульдозера -відсутне, оскільки на виконання умов договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. відповідач-1, як продавець, передав бульдозер відповідачу-2, як покупцю, що підтверджується Актом приймання-передачі, а також видатковою накладною №10579 від 22.09.2008р., згідно з якою за довіреністю серії ЯПВ №874443 від 24.09.2008р. бульдозер був одержаний уповноваженою особою покупця (відповідача-2).
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачається підстав для розірвання Договору №21-Лв-2008 СТ купівлі-продажу від 08.08.2008р. із додатками до нього та Додатковою угодою №1 від 01.12.2008р., які укладені між сторонами спору.
Оскільки на момент укладення Договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) право власності на бульдозер перейшло до відповідача-2 (згідно з п. 2.4 договору №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу), про що позивач був обізнаний, оскільки як договір №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу так і Акт приймання-передачі підписані відповідачами і позивачем, а також враховуючи те, що умовами Договору №111108/01 на відповідача-1 не було покладено обов'язку щодо передачі бульдозера позивачу, суд не вбачає підстав для розірвання Договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), який укладений між сторонами спору.
В частині вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 3.3.1 Загальних правил фінансового лізингу, які є Додатком №1 до договору фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується за Договором поставки набути у власність Предмет лізингу у відповідності з встановленими лізингоодержувачем Специфікацією Предмета лізингу та умовами.
Згідно з п. 3.3.2 Правил лізингодавець зобов'язується на умовах Договору та даних Правил передати Предмет лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу.
Згідно п. 2.4 Загальних правил фінансового лізингу передача предмета лізингу в лізинг лізингоодержувачу здійснюється на підставі Акту прийому-передачі Предмета лізингу в лізинг, що підписується уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоодержувачу, в день поставки Предмета лізингу в порядку, передбаченому Договором поставки та Договором лізингу.
Матеріали справи №3/131-20/247 не містять доказів підписання між відповідачем-2 та позивачем Акту прийому-передачі Предмета лізингу в лізинг.
За наведених обставин, з урахуванням того, що відповідач-2 не виконав у встановлений строк (в день поставки предмета лізингу) взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо передачі предмету лізингу у лізинг, що свідчить про істотне порушення умов договору фінансового лізингу зі сторони відповідача-2, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання договору фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р.
При цьому посилання позивача на те, що укладаючи договір №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні, сторони припинили дію Договору фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р. та додатків до нього, суд вважає необґрунтованим, оскільки у п. 5.2 Договору №111108/01 зазначено, що після набрання чинності цим договором всі попередні договори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші письмові та усні домовленості сторін, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору.
Проте, Договір фінансового лізингу не є ні попереднім договором, ні протоколом про наміри до договору №111108/01. Крім того, договір №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні є трьохстороннім договором, оскільки укладений між відповідачами та позивачем, а договір фінансового лізингу є двостороннім, оскільки укладений лише між відповідачами. Таким чином, суд приходить до висновку, що зобов'язання сторін за Договором фінансового лізингу не були припинені за домовленістю сторін, у зв'язку з укладенням договору №111108/01 про заміну боржника у зобов'язанні.
В частині вимоги про розірвання договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р., суд зазначає наступне.
Як вбачається із договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р., даний договір укладений між відповідачем-1, як кредитором, Сендерським Д.М., як поручителем та позивачем, як боржником.
Позивач надав суду копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Сендерського Д.М., на підтвердження того, що зазначена особа має статус суб'єкта підприємницької діяльності, відповідно спір про розірвання договору поруки №21-ПОР від 01.12.0008р. є підвідомчим господарському суду.
Відповідно до ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою (ч. 3 ст. 45 ГК України).
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно п. 1. ч. 1. ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Отже, господарським судам підвідомчі справи визначені в ст. 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер, що підтверджується позицією Верховного суду України в постановах від 11.05.2004 та від 29.10.2002.
З урахуванням наведених положень закону, суд досліджує не лише питання, щодо наявності у особи статусу суб'єкта підприємницької діяльності , але і суть правовідносин, у межах яких виник спір, а саме, чи пов'язаний укладений договір, стороною якого виступає така особа, безпосередньо із здійсненням особою підприємницької діяльності.
Як вбачається із умов договору поруки, Сандерський Д.М. виступає як поручитель боржника перед кредитором. При цьому як у тексті договору, так і у реквізитах сторін договору відсутні будь-які посилання на те, що укладаючи даний договір Сендерський Д.М. виступає саме як суб'єкт підприємницької діяльності та виконання умов зазначеного договору пов'язане із здійсненням Сендерським Д.М. підприємницької діяльності.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що укладаючи договір поруки, Сендерський Д.М. виступав саме які фізична особа та укладення такого договору не пов'язано із здійсненням останнім підприємницької діяльності.
Оскільки фізична особа Сендерський Д.М. є однією із сторін договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р., а предметом спору у справі №3/131-20/247 є, зокрема, розірвання зазначеного договору поруки, що безпосередньо пов'язане із правами та обов'язками сторін такого договору, а також можливим припиненням зобов'язань сторін за таким договором (за умови задоволення позовних вимог судом), відповідно фізична особа Сендерський Д.М. повинен бути залучений до участі у справі у якості іншого відповідача під час розгляду даного спору.
З урахуванням того, що одним із учасників спору у даній частині позовних вимог повинна виступати фізична особа, відповідно спір у даній частині позовних вимог (про розірвання договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р.) підлягає розгляду судом загальної юрисдикції, а не господарським (спеціалізованим) судом. З урахуванням наведеного, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р., у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З урахуванням вищенаведеного, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими у частині розірвання Договору фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р., в іншій частині позовних вимог -суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Розірвати Договір фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548 від 05.09.2008р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно -Українська Лізингова Компанія»та Приватним підприємством «Техкомплект».
3. Припинити провадження у справі №3/131-20/247 в частині позовних вимог про розірвання Договору поруки №21-ПОР від 01.12.2009р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфатех», Сендерським Дмитром Михайловичем та Приватним підприємством «Техкомплект».
4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно -Українська Лізингова Компанія»(м. Київ, вул. Іллінська, 8, кв. під'їзд 7, код ЄДРПОУ 31362539) на користь Приватного підприємства «Техкомплект»(м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 227а, код ЄДРПОУ 25064780) 85,00грн. -державного мита, 312,50грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій